Центральний редуктор заднього моста після зняття з автомобіля для ремонту розбирають на верстаті заввишки 500—600 мм у такій послідовності:
- - зняти провідну шестерню 5 (див. мал. 1) із підшипниками у зборі;
- - зняти стопори та вивернути гайки 20 підшипників диференціала, послабивши болти кріплення кришок 21;
- - зняти кришки 21 підшипників диференціалу;
- - відвернути гайки болтів кріплення чашок диференціала та за допомогою демонтажних болтів розібрати диференціал (зняти сателіти, півосьові шестірні, завзяті шайби);
- - зняти при необхідності підшипники 22 диференціала за допомогою універсального знімача;
- - затиснути провідну шестерню в лещатах, губки яких покриті накладками з м'якого металу, відвернути гайку і зняти фланець 9 ведучої шестерні, кришку 13 з сальником;
- зняти корпус 15 із підшипниками; зняти внутрішнє кільце внутрішнього конічного підшипника з валу ведучої шестерні за допомогою універсального знімача з оправкою (рис. 2);
- при необхідності випресувати зовнішні обойми підшипників провідної шестерні з корпусу підшипників за допомогою знімача (мал. 3) без кільця 6.
Розібрані деталі центрального редуктора промивають та ретельно оглядають.
Перевіряють стан робочих поверхонь підшипників: на них не повинно бути викритих місць, тріщин, вм'ятин, лущень.
Роліки та сепаратори також не повинні мати руйнувань та пошкоджень.
Зуби шестерень не повинні мати сколів та обломів, тріщин, фарбування цементаційного шару, піттингу. Вибоїни та задирки на зубах шестерень необхідно зняти та зачистити.
Зношування зубів конічних шестерень по товщині характеризується величиною бічного зазору при правильно відрегульованому зачепленні (по плямі контакту).
Зазор заміряється індикатором великого діаметра.
При підвищеному шумі шестерень центрального редуктора величина бічного зазору 0,8—0,9 мм може бути підставою для заміни конічної пари шестерень.
У разі необхідності заміни однієї з шестерень потрібно комплектно замінювати ведучу та ведену конічні шестірні, оскільки на заводі вони підібрані попарно по плямі контакту, бічному зазору та маркуються однаковим номером.
Під час огляду деталей диференціала слід звернути увагу на стан поверхні шийок хрестовини, отворів та сферичних поверхонь сателітів, опорних поверхонь півосьових шестерень опорних шайб та торцевих поверхонь чашок диференціала.
Ці поверхні не повинні мати задир. У разі значного зношування або ослаблення посадки бронзової втулки сателіту її потрібно замінити.
Обробку нової втулки проводити після запресування її в сателіт до діаметра 32+0,05мм.
При значному зносі бронзових опорних шайб півосьових шестерень останні підлягають заміні.
Товщина нових бронзових шайб - 1,5 мм. Чашки диференціала за необхідності заміни однієї з них замінюють комплектно.
Картер редуктора виготовлений з ковкого чавуну КЧ 37-12.
Основними дефектами, при яких відновлюють картер є знос отворів під картер підшипників і отвори під задній підшипник валу провідної шестерні, пошкодження різьблення під гайки підшипників диференціала.
При зносі отвору під картер підшипників валу ведучої шестерні до діаметра понад 150,10 мм його розточують до розміру 156+0,08 мм на глибину 44+0,1 мм.
Запресовують у розточений отвір ремонтну втулку (мал. 4) до упору в буртик, забезпечивши натяг у межах 0,08—0,12 мм та поєднавши отвір у втулці з масляним каналом у картері підшипників.
Отвір у втулці розточують до діаметра 150+0,063 мм, підрізають торець втулки урівень з основним металом і розточують фаску 2х30°.
Отвор під задній підшипник валу ведучої шестерні, зношений до діаметра понад 90,07 мм, відновлюють постановкою ремонтної втулки.
Зношений отвір розточують на токарному верстаті в планшайбі до діаметра 96+0,07 мм на глибину 22+0,1 мм.
Потім запресовують ремонтнувтулку до упору в буртик, забезпечивши натяг у межах 0,05-0,08 мм, і розточують отвір у втулці до діаметра 90+0,035 мм.
Торець втулки підрізають урівень з основним металом і розточують фаску 1,5х30°.
При пошкодженні різьблення під регулювальні гайки підшипників диференціала розточують: пошкоджене різьблення під гайку лівого підшипника до 135,9-02 мм на глибину 21 мм, фаску 1,5х45°, канавку шириною 5 мм до 139 мм на глибину 21 мм ремонтне різьблення М138х2 на вихід у канавку.
При пошкодженні різьблення під гайку правого підшипника розточують: пошкоджене різьблення до 155,9 мм на глибину 19 мм, фаску 1,5 х 45°, канавку шириною 5 мм до діаметра 159 мм на глибину 19 мм і нарізають ремонтне різьблення М158 х 2 на вихід у канавку.
Під час ремонту картера редуктора повинні бути витримані такі основні вимоги до взаємного розташування поверхонь:
- - биття поверхні отвору під задній підшипник валу провідної шестерні щодо поверхні отвору під картер підшипників допускається не більше 0,05 мм;
- - биття поверхонь під підшипники диференціалу щодо один одного допускається не більше 0,05 мм;
- - биття різьбових поверхонь під регулювальні гайки підшипників диференціала щодо поверхонь отворів під підшипники диференціала не повинно перевищувати 0,2 мм;
- - неперпендикулярність осі поверхонь отворів під задній підшипник та картер підшипників валу провідної шестерні щодо поверхонь отворів під підшипники диференціала не повинна перевищувати 0,05 мм на довжині 100 мм;
- - вісь поверхонь отворів під задній підшипник і картер підшипників валу провідної шестерні повинна перетинатися з віссю поверхонь отворів під підшипники диференціала з відхиленням не більше 0,05 мм.
Картер підшипників валу провідної шестерні виготовлений з ковкого чавуну КЧ 37-12.
Картер відновлюють під час зношування отворів під зовнішні кільця роликових підшипників валу провідної шестерні та при зношуванні посадкової шийки картера.
За наявності тріщин та обломів картер бракують.
При зносі отвору під зовнішнє кільце переднього роликового підшипника до діаметра понад 130 мм його відновлюють постановкою ремонтної втулки.
Для цього розточують отвори до розміру 136+0,08 мм на глибину (32± 0,3) мм та роблять фаску 1 х 45°.
Потім запресовують в отвір ремонтну втулку. (рис. 5) до упору в перемичку, забезпечивши натяг у межах 0,05-0,08 мм і сумісивши отвори у втулці з отвором в картері.
У втулці свердлять отвір діаметром 12 мм через отвір у картері підшипників і розточують отвір у запресованій втулці до діаметра 130-0,028-0,068 мм, знявши фаску 2х45˚
Під час зносу отвору під зовнішнє кільце заднього роликового підшипника до діаметра понад 130,0 мм його також відновлюють постановкою ремонтної втулки (див. мал. 5) у раніше зазначеній послідовності.
Биття поверхонь отворів під зовнішні кільця роликових підшипників ведучої шестерні щодо один одного не повинні перевищувати 0,05 мм.
Отвори обробляють на токарному верстаті, забезпечивши установку посадкової шийки картера. Посадкову шийку, зношену до діаметра менше 150,02 мм, відновлюють лише наплавленням за спеціальною технологією.
Чашки коробки диференціала виготовлені з ковкого чавуну КЧ 37-12.
Чашки відновлюють: при задирах, ризиках або нерівномірному зносі торця під шайбу шестерні півосі; зносі отворів під шипи хрестовини; задирах, ризиках або зношуванні сферичної поверхні під шайби сателітів; знос отворів під цапфу шестірні півосі; знос шийок під підшипники диференціала і для правої чашки при зносі шийки під ведену шестірню.
Чашки бракують при тріщинах або обломах.
Ліва та права чашки конструктивно відрізняються одна від одної. Тому їх ремонт за відмінними дефектами та розмірами буде розглянуто окремо.
Ліва чашка
При ризиках, задирах або нерівномірному зносі торця опорної поверхні під шайбу шестерні півосі до розміру менше 47,2 мм від осі отворів під щипи хрестовини диференціала до опорної поверхні під шестерню півосі торець проточують для видалення задирів і слідів зносу до одного , наведених у таблиці 1.
Шорсткість поверхні повинна бути Rz20.
Опорну поверхню обробляють у планшайбі на токарному верстаті, базуючись на поверхні сполучення з правою чашкою.
Необхідно відзначити, що для виконання токарних робіт за базу для обох чашок коробки диференціала приймають поверхні сполучення їх між собою, а для правої чашки, крім того, може бути прийнята додаткова база - шийка під конічну ведену шестірню і тільки в тому випадку, єсчи виникає необхідність заміни шестірні.
Номінальний та ремонтний розмір опорної поверхні під шестерню півосі у чашки коробки диференціала (таблиця 1) |
||
---|---|---|
Розмір |
Відстань від осей отворів під шипи хрестовини до опорної поверхні під шестерню півосі, мм |
Товщина Опорна шайба, мм |
Номінальний 1-й ремонтний 2-й у третій. |
46,5+0,1 46,7+0,1 46,9+0,1 47,1+0,1 |
1,5-0,1 1,7-0,1 1.9-0,1 2,1-0,1 |
Ліву та праву чашки коробки диференціала бракують на відстані від осей отворів під шипи хрестовини до опорної поверхні під шестірню півосі понад 47,2 мм.
При ризиках, задирах або зношуванні сферичної поверхні під шайби сателітів до розміру менше 134,36 мм сферичну поверхню розточують до одного з ремонтних розмірів, наведених у таблиці, та шорсткості поверхні Rz 20.
Ліву та праву чашки бракують за розміром понад 134,36 мм.
Ступицю відновлюють під час зношування отворів під зовнішні кільця внутрішнього та зовнішнього підшипників.
Під час зносу отвору під зовнішнє кільце внутрішнього підшипника до діаметра понад 159,99 мм його відновлюють постановкою втулки.
Для цього отвір під втулку розточують до Ø 166+0,08 мм на глибину 71 мм та шорсткості поверхні 2,5 мкм, знімають фаску 1х45°, запресовують втулку із зовнішнім 166 мм, забезпечивши натяг у межах 0,08—0 ,20 мм, розточують отвір у втулці під зовнішнє кільце підшипника до 160 мм та шорсткості поверхні 2,5 мкм та знімають фаску 2 х 30° на торці втулки.
Отвори обробляють на токарному верстаті в планшайбі, базуючись на поверхні Ø 300+0,084 мм, биття якої щодо поверхні отвору під кільце підшипника не повинно перевищувати 0,1 мм.
Отвір під зовнішнє кільце зовнішнього підшипника, зношене до діаметра понад 214,98 мм, відновлюють постановкою втулки або вібродуговою наплавкою.
При відновленні отвору постановкою втулки отвір розточують до Ø 221+0,09 мм на довжині 40 мм та шорсткості поверхні 2,5 мкм.
Потім запресовують у розточений отвір ремонтну втулку із зовнішнім Ø 221 мм до упору в бурт, забезпечивши натяг у межах 0,1-0,25 мм, розточують отвір у втулці до Ø 215 мм і шорсткості поверхні 2,5 мкм і фаску 2х30° на торці втулки, одночасно торцюючи втулку врівень з металом маточини.
Під час розточування маточину закріплюють на планшайбі, базуючись на посадковій поверхні гальмівного барабана.
При відновленні отвору під зовнішнє кільце зовнішнього підшипника наплавкою отвір розточують до Ø 217+0,5 мм на довжині 40 мм, наплавляють поверхню отвору до Ø 211 мм дротом ОВС Ø 1,8 мм при частоті обертання деталі 1,2 хв швидкості подачі дроту 1,2 м/хв та кроці наплавлення 2,5 мм/об без охолодження. Наплавлення виконують у кілька шарів.
Наплавлений отвір розточують Ø 215' мм, забезпечивши жолобник радіусом 1,5 мм в кінці розточування і шорсткість поверхні 2,5 мкм.
Осі поверхонь отворів під зовнішні кільця підшипників повинні лежати на одній прямій з відхиленням не більше 0,05 мм.
Розпірну втулку відновлюють при виробленні, ризиках та зношуванні торцевих поверхонь до розміру менше 118,0 мм (див. мал. 8).
За наявності дефекту з боку поверхні сполучення торця кільця з внутрішнім підшипником ставлять ремонтну втулку (див. мал. 8).
Для цього відрізають торець кільця, забезпечений розмір 106 мм до другого торця, розточують отвір під ремонтну втулку до 098+0,07 мм на глибину 7 мм і шорсткості поверхні 2,5 мкм, знімають фаску 0,5х45° в отворі та фаску 2х45° по зовнішній поверхні під заварку.
Потім втулку запресовують в отвір і приварюють її круговим швом дротом Св-0,8 Ø 1,6 мм при швидкості подачі дроту 1,2 м/хв і частоті обертання деталі 1,5 хв.
Наплавлення 4 ведуть під шаром флюсу АН-348А. Потім підрізають торець втулки до розміру 119-0,1 мм від протилежного торця, розточують фаску 2,0 х 45 і повертають поверхню торця кільця т. в. ч. на глибину 2,5-5,0 мм до твердості щонайменше HRG 40.
Після гарту поверхню торця кільця шліфують на плоскошліфувальному верстаті, забезпечуючи загальну довжину розпірного кільця (118,5±0,2) мм та шорсткість поверхні 2,5.
Допускається наплавлення зношеної поверхні торця кільця до розміру 120,5 мм електродом марки УОНІ-13/55 0 4 мм з подальшою обробкою, викладеною для варіанта постановки втулки.
Другий торець розпірної втулки, відновлюють аналогічно з дотриманням усієї послідовності та розмірів за винятком розточування отвору під ремонтну втулку (див. мал. 8) до Ø 128+0,08 мм.
Поверхні торців М та Н повинні бути між собою паралельними з відхиленням не більше 0,05 мм.
Під час збирання редуктора посадочні та сполучні поверхні деталей змащують маслом, ущільнювальні прокладки — пастою або нітрофарбою, а робочі кромки сальників — мастилом Літол-24.
Підшипники промивають гасом або гасом з наступним мастилом робочою олією.
Для складання центрального редуктора спочатку необхідно виконати складання провідної шестерні, для чого:
- - запресувати сальник 8 (див. мал. 1) у кришку корпусу підшипників на глибину 6 мм від переднього торця кришки за допомогою оправки, показаної на ріс. 9, уникаючи перекосу сальника та його деформації;
- - запресувати в корпус підшипників зовнішні обойми підшипників 4, 7(див. рис. 1) до упору буртик. При цьому рекомендується -нагріти корпус підшипників у маслі до температури 60-70 ° С;
- - напресувати внутрішній конічний підшипник 4 на вал провідної конічної шестірні до упору;
- - на вал шестерні поставити розпірне кільце, регулювальні прокладки 6, встановити шестерню в корпус підшипників;
- - встановити на вал шестірні другий конічний підшипник 7, фланець 9, кільце ущільнювача 12, шайбу 11 і затягнути гайку 10 фланця моментом 450—600 Нм (45—60 кгс/м);
- - відрегулювати конічні підшипники з попереднім натягом.
Після остаточного складання ведучої шестерні слід зібрати диференціал, для чого:
- - запресувати підшипник на праву чашку диференціала до упору за допомогою оправки (рис. 9);
- - встановити бронзову шайбу в праву чашку диференціала, змастивши її рідкою олією;
- - вставити в розточку правої чашки змащену рідкою олією півосьову шестерню. Правильно встановлена півосьова шестерня повинна легко обертатися від руки;
змастити рідкою олією шипи хрестовини диференціала;
- - надіти на шипи упорні шайби втулок сателітів, сателіти з втулками та надіти опорні шайби сателітів, змастивши вказані деталі;
- - встановити хрестовину із сателітами та шайбами у гнізда правої чашки, притиснувши хрестовину до посадкових гнізд чашки, перевірити бічний зазор між зубами шестерень та легкість провертання.
При обертанні рукою одного (будь-якого) або двох сателітів повинні провертатися й інші, а також півосьова шестерня;
- - напресувати підшипник на ліву чашку диференціала до упору за допомогою оправки, показаної на рис. 9, та шестерню 3 (див. мал. 1) на штифти чашки до упору;
- - встановити опорну шайбу та півосьову шестерню в ліву чашку (аналогічно установці їх у праву чашку);
- - перенести на ліву чашку хрестовину із сателітами та шайбами (аналогічно правій чашці), перевірити бічний зазор;
- - притримуючи пальцями півосьову шестірню, через отвір для півосі у правій чашці поставити праву чашку на ліву, надівши її на штифти та сумісивши номери комплекту чашок диференціала.
Встановити болти кріплення чашок та стопорні пластини так, щоб вони закривали штифти, затягнути гайки моментом 210-260 Нм (21-26 кгс м), відігнути пластини на грані гайок;
- - вставити шліцеву довідку в одну з півосьових шестерень і зробити кілька обертів - шестірні диференціала повинні обертатися легко, без стукотів та заїдань від зусиль руки.
Спільне складання центрального редуктора слід проводити в наступному порядку:
- - встановити картер редуктора на пристрій таким чином, щоб отвір під склянку провідної шестерні 5 (див. мал. 1) знаходився внизу;
- - змастити підшипники диференціала рідким мастилом, надіти зовнішні обойми та встановити раніше зібраний диференціал у гнізда підшипників картера;
- - встановити центруючі штифти (втулки) у гнізда опор під підшипники, поставити кришки, стопорні пластини та попередньо загорнути болти;
- - загорнути гайки 20;
- - відрегулювати підшипники диференціала з попереднім натягом;
- - повернути картер редуктора таким чином, щоб можна було встановити провідну шестерню у збір із підшипниками в картер;
- - провести регулювання зачеплення конічних шестерень;
- - затягнути болти кришок моментом 250-280 Нм (25-28 кгс), застопоривши потім пластинами, відгинаючи їх на межі болтів та кришки;
- - повністю затягнути всі гайки шпильок кріплення корпусу підшипників провідної шестерні до карти редуктора;
- - поставити стопори 27 гайок підшипників диференціала і тиснути їх болтами із пружинними шайбами.
Центральний редуктор середнього мосту під час ремонту розбирають у такій послідовності:
- - зняти механізм 20 блокування диференціалу;
- - відвернути болти та зняти картер у зборі з валом 30 приводу мостів та міжосьовим диференціалом 29: при знятті картер необхідно провертати за фланець для забезпечення виходу диференціала через шестірні;
- - зняти фланець 17, відвернути болти кріплення кришки 15, зняти за допомогою універсального знімача склянку разом з підшипником 14 з валу 30 та муфту 19 блокування диференціала;
- - відвернути болти кріплення чашок шийок міжосьового диференціала 29 і зняти чашку з шестернею та підшипник з валу 30
- - зняти стопорне кільце, штифт і відвернути гайку кріплення хрестовини 28;
- - зняти хрестовину 28 з валу 3, зняти за допомогою з'ємника шестерню 25 у зборі з підшипниками 13;
- - зняти внутрішнє кільце зовнішнього підшипника циліндричної шестерні за допомогою знімача з оправкою 3 (рис. 10) при частковому розбиранні, коли необхідно зняти тільки вал 30 (див. рис. 11) приводу мостів у зборі з міжосьовим диференціалом 29, відвернути кріплення кришки 15 і вийняти вал приводу мостів разом з міжосьовим диференціалом.
При цьому для зняття необхідно поворотом вала 30 виставити лиску на чашках диференціала так, щоб чашки не зачіпали за шестерню 10.
Для зняття за необхідності внутрішнього кільця циліндричного підшипника міжосьового диференціала користуйтесь універсальним знімачем;
- - відвернути гайки та зняти провідну шестерню 3 з картером 8 підшипників та циліндричною шестернею 10 у зборі;
- - затиснути ведучу конічну шестерню 3 у лещатах (губки яких накриті накладками з м'якого металу), відвернути гайку 11 і зняти шестерню 10;
- - зняти внутрішнє кільце внутрішнього конічного підшипника з валу провідної шестерні 3 за допомогою знімника з оправкою 6 (див. мал. 2);
- - за необхідності випресувати з картера 8 (див. мал. 11) зовнішні кільця підшипників 9 за допомогою знімача (див. рис. 3);
- - зняти стопори 50 (див. мал. 11) та кришки 48 підшипників 47диференціала;
- - зняти диференціал 43 у зборі;
- - відвернути гайки болтів кріплення чашок диференціала та розібрати диференціал 43 за допомогою демонтажних болтів, зняти сателіти 1, півосьові шестірні 45, шайби 46;
- - зняти при необхідності підшипники 47диференціал за допомогою знімника;
- - відвернути болти 36(див. рис.11) і вийняти вал 32 у зборі з підшипниками 35, відвернути гайку 40 і розібрати вал;
- - за необхідності розібрати механізм 20 блокування диференціалу.
Розібрані деталі редуктора необхідно промити і перевірити стан робочих поверхонь підшипників, шестерень.
Зуби шестерень не повинні мати сколів, тріщин, фарбування цементаційного шару, а також сильного зносу.
При незначному ступінчастому виробленні зубів сходинки зачищають; також необхідно зачистити забоїни та задирки на зубах шестерень.
Зношування зубів конічних шестерень по товщині характеризується величиною бічного зазору. Зазор заміряється індикатором більшого діаметра.
При підвищеному шумі шестерень центрального редуктора величина бічного зазору 0,8 мм може бути підставою для заміни конічної пари шестерень.
У разі потреби ведучу та ведену конічні шестірні замінюють комплектно, тому що на заводі їх підбирають попарно по плямі контакту та бічному зазору.
При заміні конічних шестерень необхідно встановлювати пару шестерень середнього мосту. Установка шестерень заднього мосту не допускається.
Під час огляду деталей диференціала слід звернути увагу на стан поверхні шийок хрестовини, отворів та сферичних поверхонь сателітів, опорних поверхонь півосьових шестерень, бронзових опорних шайб та торцевих поверхонь чашок диференціала.
Ці поверхні не повинні мати задирок і великих зносів.
При дефектації деталей заднього та середнього мостів автомобіля слід керуватися номінальними та допустимими розмірами, наведеними в таблиці.
Номінальні та допустимі розміри |
||
---|---|---|
Контрольований діаметр |
Розмір, мм |
|
Номінальний |
Допустимий без ремонту |
|
Отвори картера редуктора моста під підшипники диференціала Отвори під підшипники валу провідної конічної шестерні: передній задній Шийки під передній підшипник валу провідної шестерні Шийки під задній підшипник валу провідної шестерні Шипа хрестовини диференціалу Отвори у втулці сателіту диференціала Отвори під шини хрестовини в чашці диференціала (права, ліва) Отвори під шию шестірні півосі у чашці диференціала (права, ліва) Шийки шестерні півосі Отвори під вісь сателіта чашки колісної передачі (внутрішня, нарвужна) Зовнішня осі сателіту колісної передачі Шийки під підшипник маточини шестерні колісної передачі Шийка під внутрішній підшипник маточини колеса Отвори під зовнішнє кільце зовнішнього підшипника маточини колеса Отвори під зовнішнє кільце внутрішнього підшипника маточини колеса |
160+0,010-0,030 140-0,012-0,052 170-0,012-0,052 65-0,012-0,032 80+0,04+0,02 32-0,025-0,064 32+0,05 32-0,027 70+0,12 69,8 30+0,045 30-0,014 120+0,026 100+0,075 215-0,015 180-0,015 |
160,04 140,0 170.0 64,95 80,0 31,85 32,10 32,3 70,3 69,5 30,07 29,98 119,95 99,9 214,9 179,9 |
У разі значного зношування або ослаблення посадки втулки сателіту її необхідно замінити.
Обробку нової втулки потрібно проводити після запресування її в сателіт до діаметра 32+0,05мм.
При значному зносі бронзових опорних шайб напівосьових шестерень та сателітів шайби підлягають заміні. Товщина нових бронзових шайб 1,5 мм.
Перед збиранням посадочні та сполучні поверхні деталей редуктора необхідно змастити робочою олією, ущільнювальні прокладки рекомендується змастити пластичним мастилом, ущільнювальною пастою або нітрофарбою, а робочі кромки сальників — мастилом Літол-24.
Підшипники необхідно промити в гасі, після чого змастити робочою олією.
Зібраний задній міст після ремонту необхідно випробувати на стенді.
Перед випробуванням у картери колісної передачі та заднього моста заливають індустріальну олію 12 або 20, підігріту до температури 60°С.
Для заливки масла в колісну передачу необхідно зняти малу кришку та залити масло до нижнього краю отвору у великій кришці.
Крім того, мастило в колісну передачу можна заливати через отвір зливної пробки, повернувши маточину таким чином, щоб край отвору під малу кришку знаходився на одній горизонтальній прямій з отвором під зливну пробку.
У цьому випадку масло заливають до рівня отвору під зливну пробку.
У картер заднього моста масло заливають через отвір у задній кришці до краю отвору.
В отвір картера заднього моста під сапун ввертають сполучну головку, приєднують шланг і заповнюють задній міст повітрям, довівши тиск до 0,02—0,04 МПа (0,2—0,4 кг/см2</ sup>).
У тому випадку, якщо мають місце течі олії за зварними з'єднаннями, їх заварюють, а при течі олії по фланцевих з'єднаннях їх затягують болтами.
Потім відчувають задній міст при частоті обертання валу ведучої шестерні 900—1500 хв1 згідно з режимом, наведеним у таблиці.
Режим випробування заднього моста |
||
---|---|---|
Умови випробування |
Тормозний момент на кожній півосі, кгс/м |
Тривалість випробування, мін |
Без навантаження |
- |
5 |
Під навантаженням |
50 |
10 |
Для перевірки роботи диференціалу та колісної передачі необхідно по черзі повністю загальмовувати барабани на 0,5—1,0 хв, підводячи стиснене повітря у відповідну гальмівну камеру.
При випробуванні заднього моста не допускаються: підвищений, нерівномірний шум шестерень, стукіт шестерень, заїдання диференціала, нагрівання гальмівних барабанів, підтікання олії через сальники та з'єднання.
Допускається незначна поява масляних плям у місцях з'єднань та сальникових ущільнень.
Наприкінці випробування перевіряють на дотик ступінь нагріву підшипників шестірні редуктора, диференціала та ступиць коліс.
Допускається незначне підвищення температури відповідних місць картерів та маточок.
При надмірному нагріванні необхідно перевірити затягування та регулювання підшипників.
Виявлені при випробуванні заднього мосту дефекти усувають та повторно перевіряють задній міст на стенді.