Встановлення циліндропоршневої групи
Гільзи перед установкою потрібно підібрати по циліндрах та перевірити величину виступу бурта
Гільзу без гумових кілець підбираємо так, щоб вона стала на місце від невеликого натискання руки.
Нижній кінець гільзи повинен бути точно посаджений у відповідний отвір блоку циліндрів.
Виступ бурта гільзи над площиною блоку циліндрів має бути в межах 0,07 – 0,16 мм його перевіряють пристосуванням (рис. 1).
Для перевірки виступу бурта гільзи пристрій основою 7 встановлюємо на гільзу. При цьому штифт 1, переміщуючись нагору, поверне важіль 2, який через шток 3 пересуне ніжку індикатора.
Величина відхилення стрілки індикатора від нульового показання та дасть дійсну величину виступу бурта гільзи.
Для встановлення пристрою є дві ручки 9, які кріпляться чотирма гвинтами 10 корпус 6.
Індикатор встановлюють у втулку 5 і кріплять гвинтом 4.
Перед використанням пристрою необхідно індикатор налаштувати так, щоб стрілка стояла навпроти цифри 0. Індикатор налаштовують на кільці 8.
Підібрану гільзу виймаємо з циліндра блоку, очищаємо посадкові та ущільнюючі поверхні та встановлюємо в канавки гільзи гумові кільця ущільнювачів, змащені дизельним маслом.
Для ущільнення гільз слід застосовувати кільця лише передбаченого розміру. Вони повинні створювати хороше ущільнення, але в жодному разі не повинні надягати занадто туго.
При установці занадто тугих кілець і з більшим, ніж передбачено, діаметром поперечного перерізу гільза може бути деформована, що спричинить заклинювання поршня.
Гільзу в зборі з кільцями ущільнювачів встановлюємо в циліндри пристосуванням (мал. 2).
Для цього гак 4 встановлюємо на перемичку між вікнами сорочки охолодження, а оправку 1 в гільзу, і через важіль 3 і упор 2 встановлюємо гільзу в циліндри блоку так, щоб маркування класу гільзи було направлено до передньої частини двигуна (у бік вентилятора) .
Під час встановлення гільз слід стежити за тим, щоб не відбулося скручування ущільнювальних кілець.
Для встановлення поршневої групи необхідно блок циліндрів повернути картером маховика вниз, протерти і змастити внутрішню поверхню гільз циліндрів, повернути колінчастий вал у положення, зручне для збирання, і протерти першу шатунну шийку.
Потім поршень у зборі з шатуном та кільцями першого циліндра, встановлений у технологічну гільзу, поміщаємо спідницею поршня в гільзу першого циліндра та проштовхуємо поршень у гільзу.
Поршень п'ятого циліндра з шатуном та кільцями у зборі для двигуна ЯМЗ-238 або четвертого — для двигуна ЯМЗ-236 встановлюємо у відповідний циліндр.
Встановлюємо на шатунну шейху колінчастого валу зняті кришки, ввертаємо болти з підкладеними замковими шайбами і затягуємо їх остаточно моментом 160—180 Нм (16—18 кгсм).
Потім перевіряємо сумарний зазор між торцями нижніх головок шатунів та щоками колінчастого валу (осьовий люфт), який має бути в межах 015—0,57 мм.
Заміри виконуємо між торцями шатунів та їхніми кришками.
У разі отримання меншого зазору, ніж зазначений, необхідно послабити затяжку болтів і легкими ударами гумового молотка по кришці шатуна зрушити її до отримання необхідного зазору.
Після регулювання відгинаємо вуса замкових шайб на грані головок шатунних болтів.
У такій же послідовності встановлюємо попарно решту поршні з шатунами та кільцями в зборі, згідно з нумерацією циліндрів: для двигуна ЯМЗ-238: 2—6, 3—7, 5—8 та для двигуна ЯМЗ-236 — 2—5, 3-6.
Після встановлення шатунно-поршневої групи колінчастий вал повинен плавно провертатися від руки за допомогою важеля з плечем 550 мм без заїдання.
При установці поршневої групи необхідно дотримуватися таких умов.
Стрілка на дно поршня, так само як і приплив на бобишці для поршневого пальця, повинна бути спрямована до передньої частини у бік вентилятора.
Зміщення камери в поршні має бути спрямоване у бік осі двигуна (мал. 3).
Для правого ряду циліндрів встановлюють поршні зі знаком «ПР» на дно, для лівого ряду циліндрів – знаком «ЛВ».
Встановлення мастиланого насоса та піддону блоку циліндрів
У разі відсутності шпильок кріплення масляного насоса їх ввертаємо у кришку переднього підшипника колінчастого валу до упору моментом менше 30 Нм (3 кгм).
Потому встановлюємо на блок прокладки фланця трубок маслопроводу, що відводять, і регулювальні прокладки корпусу масляного насоса.
Масляний насос у зборі встановлюємо на шпильки та кріпимо двома гайками з граверними шайбами. При цьому має бути забезпечений зазор у зачепленні шестірні колінчастого валу з проміжною шестірнею масляного насоса в межах 0,25 – 0,37 мм.
Зазор перевіряємо набором щупів щонайменше у трьох точках.
Якщо зазор не знаходиться в межах допуску, необхідно послабити гайки кріплення масляного насоса та встановити потрібну кількість регулювальних прокладок, яка не повинна перевищувати трьох штук, між корпусом насоса та кришкою корінного підшипника колінчастого валу.
Після регулювання зазору маслопроводи масляного насоса, що відводять, на блоці циліндрів і корпусі насоса і кронштейн всмоктуючого маслопроводу закріплюємо болтами з підкладеними замковими шайбами.
Під час перевірки площини прилягання фланців, що відводять маслопровід 08 і фланця всмоктуючого маслопроводу, щуп товщиною 0,05 мм не повинен проходити. Вуса замкових шайб треба відігнути на межі болтів та гайок.
Зливний клапан системи мастила ввертаємо в блок циліндрів у зборі із замковою шайбою і затягуємо до відмови, а потім відгинаємо краї шайби на корпус клапана та блок циліндрів.
Для встановлення піддону на картер треба ввернути в отвори під болти кріплення піддону дві напрямні шпильки.
На шпильки надягають прокладку, піддон та в суміщені отвори ввертають болти з одягненими пружинними шайбами.
Перед постановкою піддону необхідно переконатися у відсутності в ньому сторонніх предметів і продути його стисненим повітрям.
У піддон вгортаємо дві спускові пробки з мідними прокладками.
У наступному пості ми розглянемо:
- - встановлення головок циліндрів, коромисел клапанів та регулювання зазорів клапанів;
- - встановлення форсунок, паливопроводів;
- - Приробіток та обкатування дизеля.