Для проведення ремонту стартер знімають із двигуна, відгорнувши болти стяжних хомутів
Розбірку стартера слід проводити в наступному порядку:
- - зняти захисну стрічку 1 (див. мал. 1);
- - відвернути гвинти 26 кріплення щіткових канатиків і, піднявши щіткові пружини 25, вийняти щітки із щіткотримачів;
- - розшплінтувати з'єднання важеля 12 з тягами 11 якоря тягового реле і вийняти палець 35;
- - відвернути і вийняти дві стяжні шпильки 33;
- - зняти кришку 14;
- - зняти корпус разом із тяговим реле;
- - вивернути чотири болта кріплення тримача 22 проміжного підшипника;
- - вийняти якір 2 з кришки 14 разом із приводом;
- - зняти два сухарі, встановлені у шліцях під упорним кільцем 17;
- - зняти привод у зборі з валу якоря.
Деталі та вузли стартера слід уважно оглянути на предмет виявлення несправностей та поломок.
Кришки з приводу та колектора не повинні мати тріщин і пошкоджень;
- - зуби шестірні та електрощітки не повинні мати сколів; провідний палець, встановлений у важелі 12, повинен бути надійно закріплений у важелі і не мати вироблення;
- - пружини електрощіток не повинні мати поломок. Зношені та пошкоджені деталі підлягають заміні.
Електрощітки при висоті менше 14 мм також необхідно замінити (висота щіток вимірюється від місця торкання пружини до притертої робочої поверхні).
Контактні болти 5 та контактний диск 6 тягового реле не повинні мати на робочій поверхні підгарів.
При підгоранні контакти відновлюються методами, описаними в технічному обслуговуванні стартера.
Тягове реле перевіряється на цілісність втягуючої та утримуючої обмоток та на виткові замикання.
Перевірку виконують ампервольтметрами Ц437, Ц20 або будь-якими іншими, що дозволяють вимірювати опори з точністю до 0,1 Ом.
Вимірюється опір обмотки, що втягує. Воно має бути 0,9±0,2 Ом. Опір утримуючої обмотки має бути 5±0,8 Ом.
Слід пам'ятати, що величини опорів вказані для холодних (непрогрітих) котушок (температура навколишнього середовища 20 ± 5˚С).
Якщо опір котушок відрізняється від наведених вище значень, то в котушках є виткові замикання і реле підлягає заміні.
У якоря стартера необхідно оглянути колектор, перевірити обмотку на виткове замикання та корпус. Особливу увагу треба звернути на стан двох овальних лунок, що розташовані на шліцях валу.
Лунки не повинні мати вироблення у вигляді прямокутних виступів. Таке вироблення призводить до заїдання механізму приводу під час пуску, і якір необхідно замінити.
Поверхня колектора якоря протирається або зачищається, як показано в описі технічного обслуговування.
У разі необхідності проточування колектора його після шліфують дрібною шкіркою. Розмір колектора після шліфування має бути не менше 56,05 мм.
Перевірка якоря здійснюється за допомогою приладів ППЯ-5, ППЯ-533, на стендах «Емет-54», «Електротестер» або інших, що мають призму та трансформаторний пристрій для перевірки якорів.
Статор стартера після протирання та очищення від пилу і бруду, що накопичився, перевіряється на замикання обмоток на корпус.
Попередньо відгвинчують два болти всередині статора, що кріплять шини до корпусу.
Перевірка виконується контрольною лампою на 110 або 127 В, що входить до комплекту приладів або стендів.
Несправні котушки потрібно зняти, ізолювати пошкоджене місце та знову встановити в корпус.
Після закріплення полюсних наконечників з котушками треба розчеканити корпус стартера, щоб запобігти гвинтам кріплення котушок від самовідгвинчування.
Необхідно також перевірити опорні втулки валу якоря стартера, встановлені у кришках 14 та 31 (див. мал. 1).
Втулка кришки 14 з боку приводу може бути зношена до розміру не більше 19,615 мм. Розмір втулки у кришці 31 з боку колектора не повинен перевищувати 18,105 мм.
Якщо розмір втулок більш вказаний, втулки необхідно замінити. Внутрішній діаметр втулок після їх запресовування та розточування має бути:
- - в кришці приводу 19,5+0,045 мм;
- - в кришці колектора 18,0+0,035 мм.
Після заміни деталей та ремонту стартер збирається в порядку, зворотному розбиранні. При цьому болти 21 (див. мал. 1) кріплення утримувача проміжного підшипника 22 потрібно поставити на клей БФ-4.
В отвори для мастила, що знаходяться під різьбовими заглушками 10, 16 і 27, треба залити по 10 крапель турбінного або моторного масла.
Шлиці валу якоря перед складання змащуються мастилом ЦИЛТИМ-203. У зібраному та змазаному стартері якір повинен легко, від руки прокручуватися при додатку зусилля до шестерні 15.
Зібраний стартер повинен бути відрегульований, для цього стартер необхідно затиснути в тиски або пристрій, що забезпечує його нерухомість.
Збирається схема, показана на рис. 2. Приєднується контрольна лампа на 24 В, і між шестірнею і завзятим кільцем встановлюється регулювальне прокладання товщиною 16 мм.
Вмикається вимикач 3. Після спрацьовування тягового реле стартера лампа загорітися не повинна.
Під час встановлення прокладки товщиною 11,7 мм лампа при спрацьовуванні реле повинна загорітися.
Якщо ці умови не дотримуються, тягове реле регулюють: при лампі, що загоряється, і прокладці 16 мм необхідно ввернути гвинт в якір 9 реле (див. рис.1); лампа, що незагоряється при прокладці 11,7 мм, вимагає вивертання гвинта з якоря.
Конструкція регулювальних прокладок показана на рис. 3.
Відрегульований стартер перевіряється на струм холостого ходу від батарей на 24 В або від джерела постійного струму такої самої напруги.
Робочий струм стартера не повинен перевищувати 110 А. Якщо струм значно вищий, значить якір стартера туго обертається і необхідні довідкові роботи.
Перевірений та відрегульований стартер можна встановлювати на двигун. При цьому необхідно пам'ятати, що кріплення встановленого на двигуні стартера після кількох спроб запуску може послабитись.
Тому рекомендується після установки стартера на двигун зробити 3 - 5 пробних коротких пуску і остаточно затягнути болти хомутів кріплення стартера. Момент затяжки має бути 3 кгсм.