Ремонт насосу ГУР ЗІЛ-131

Розбирання та перевірка насоса

Перед розбиранням насос потрібно зняти з автомобіля, попередньо зливши з насоса масло|мастило| і очистивши і промити його зовнішню поверхню

Порядок розбирання та перевірки насоса:

Зняти кришку бачка та фільтри.

Зняти бачок, відгорнувши чотири болти.

Встановити насос так, щоб його вал був розташований вертикально, а шків знаходився внизу, і зняти кришку насоса, відвернувши чотири болти.

Під час зняття кришки утримувати клапан від випадання

Відзначити положення розподільчого диска щодо статора та зняти його зі штифтів.

Відзначити положення статора щодо корпусу насоса та зняти статор (стрілка на статорі вказує напрямок обертання вала насоса).

Зняти ротор разом із лопатями.

Статор, ротор та лопаті насоса підібрані на заводі індивідуально, тому їхню комплектність при розбиранні порушувати не можна. Не можна також міняти місцями лопаті.

При заміні статора, ротора та лопатей їх встановлювати лише комплектно

У разі крайньої необхідності зняти шків, стопорне кільце та вал насоса разом із переднім підшипником.

За наявності великого підшипника (див. рис. 1, б) виймати його тільки у разі потреби, тому що при цьому може бути пошкоджений сальник і його потрібно буде замінити.

Під час встановлення нових підшипника та сальника вживати заходів проти пошкодження кромок сальника.

Перевірити вільне переміщення перепускного клапана у кришці насоса та відсутність вибоїн або зносу.

Клапан та кришка насоса підібрані на заводі індивідуально, тому їхню комплектність при розбиранні порушувати не можна

У разі потреби — зачистити вибоїни або замінити деталі комплектно.

Перевірити затягування сідла 16 (мал. 1) запобіжного клапана і, якщо потрібно, підтягнути його.

Перевірити, чи немає бруду у всіх каналах деталей насоса, та очистити канали.

Перевірити, чи немає задирок або зносу на торцевих поверхнях ротора, корпусу та розподільчого диска.

У разі незначних задир або зносу притерти ці поверхні на плиті, після чого деталі ретельно промити.

Перевірити, чи вільно переміщуються лопаті в пазах ротора і чи не зношені вони надмірно.

Складання насоса

• 1. Складання проводимо у зворотній послідовності.
• 2. Встановити статор-ротор з лопатями та розподільний диск відповідно до міток, нанесених при розбиранні, та стрілкою, що вказує напрямок обертання. При цьому фаска шліцевого отвору має бути звернена до корпусу насоса.
• 3. Встановити кришку із перепускним клапаном. Шестигранник сідла клапана має бути звернений всередину отвору.
• 4. Момент затяжки болтів М6, що кріплять бачок, повинен дорівнювати 0,6—0,8 кГм.
• 5. Момент затягування гайки, що кріпить шків насоса, повинен дорівнювати 5,0—6,5 кГм.
• 6. Вал насоса повинен обертатися вільно, без заїдання.

Перевірка тиску, що розвивається насосом

Перевірку треба вести, встановивши між насосом і шлангом високого тиску спеціальний пристрій (рис. 2), що має манометр зі шкалою до 80 кг/см² і вентиль, що закриває подачу масла до гідропідсилювача.

Для перевірки треба відкрити вентиль і повернути колеса до упору; тиск масла при малій кількості оборотів холостого ходу двигуна має бути не менше 60 кг/см2².

Якщо тиск масла менше 60 кг/см², то потрібно повільно загорнути вентиль, стежачи за збільшенням тиску по манометру.

При справному насосі тиск повинен піднятися і бути не менше 65 кг/см2².

У цьому випадку несправність потрібно шукати в механізмі кермового керування. Якщо тиск не збільшується, несправний насос.

Якщо тиск при закритому вентилі більший за тиск, який був при відкритому вентилі, але нижче 60 кг/см² , то несправні обидва вузли.

Під час перевірки не можна більше 15 сек тримати вентиль закритим, а колеса — повернутими до упору.

Перевірку треба вести при температурі олії у бачку 65—75° С.

У разі потреби масло може бути нагріте шляхом повороту коліс від упору до упору з утриманням їх біля упорів щоразу не більше 15 сек.