До складу системи живлення входять елементи наступних підсистем:
- – система подачі палива, що включає паливний бак 16 (рис. 1), паливний насос 5 з вбудованим регулятором тиску палива, паливні трубки 1 і 17, шланг 18, паливну рампу 2 (рис. 2) з форсунками 1, а також паливний фільтр 2 (див. рис. 1);
Система подачі палива: 1 - трубки паливні (пластик); 2 – паливний фільтр; 3 – кронштейн кріплення паливного фільтра; 4 - кільце ущільнювача паливного насоса; 5 – паливний насос; 6 – дистанційне кільце; 7 - притискне кільце кріплення паливного насоса; 8 – шланг наливної труби; 9 – пробка наливної труби паливного бака; 10 - облицювання горловини наливної труби; 11 – хомут; 12 – наливна труба паливного бака; 13 - повітровідвідний шланг; 14 – хомут кріплення паливного бака; 15 - з'єднувач (швидкознімний роз'єм); 16 – паливний бак; 17 - трубки паливні (метал); 18 - шланг паливопідвідний; 19 – кронштейн; 20 – форсунки; 21 - паливна рампа
- – система подачі повітря, що складається з повітряного фільтра 3 (рис. 3), повітропідвідного рукава 11, дросельного вузла 4;
- – система уловлювання парів палива, що включає в себе адсорбер 15 (рис. 4), клапан 5 продування адсорбера, сепаратор 11 парів палива, гравітаційний клапан 10, з'єднувальні паропроводи 1, 2, 12, 13, 14 і шланги 4.
Двигун обладнаний електронною системою керування з розподіленим упорскуванням палива.
У системі розподіленого упорскування палива функції сумішоутворення та дозування подачі паливоповітряної суміші в циліндри двигуна розділені: форсунки здійснюють дозований упорскування палива у впускну трубу, а необхідну в кожний момент роботи двигуна кількість повітря подається системою, що складається з дросельного вузла та регулятора холостого ходу.
Такий спосіб керування дає можливість забезпечувати оптимальний склад горючої суміші в кожен конкретний момент роботи двигуна, що дозволяє отримати максимальну потужність при мінімально можливій витраті палива та низької токсичності газів, що відпрацювали.
Керує системою впорскування палива та системою запалювання електронний блок управління (ЕБУ) двигуном, що безперервно контролює за допомогою відповідних датчиків величину навантаження двигуна, швидкість руху автомобіля, тепловий стан двигуна, оптимальність процесу згоряння в циліндрах двигуна.
Особливістю системи упорскування автомобіля ВАЗ-2170 Lada Priora є синхронність спрацьовування форсунок відповідно до фаз газорозподілу (блок управління двигуном отримує інформацію від датчика фази).
Контролер включає форсунки послідовно, а не попарно або одночасно, як у системах асинхронного упорскування.
Кожна форсунка вмикається через 720° повороту колінчастого валу. На режимах пуску та динамічних режимах роботи двигуна використовується асинхронний метод подачі палива без синхронізації з обертанням колінчастого валу.
Основним датчиком для системи упорскування палива є датчик концентрації кисню у відпрацьованих газах (лямбда-зонд).
Він встановлений у випускному колекторі двигуна і спільно з блоком керування двигуном і форсунками утворює контур керування складом паливоповітряної суміші, що подається в двигун.
За сигналами датчика блок управління двигуном визначає кількість кисню, що не згорів, у відпрацьованих газах і відповідно оцінює оптимальність складу паливоповітряної суміші, що надходить у циліндри двигуна в кожний момент часу.
Зафіксувавши відхилення складу від оптимального 1:14 (паливо/повітря), що забезпечує найбільш ефективну роботу каталітичного нейтралізатора відпрацьованих газів, блок керування за допомогою форсунок змінює склад суміші.
Оскільки датчик концентрації кисню включений у ланцюг зворотного зв'язку блоку управління двигуном, контур управління складом паливоповітряної суміші є замкнутим.
Особливістю системи керування двигуном автомобіля ВАЗ-2170 Lada Priora є наявність, крім датчика, що управляє, другого, діагностичного датчика концентрації кисню, встановленого на виході з нейтралізатора.
За складом газів, що пройшли через нейтралізатор, він визначає ефективність його роботи.
Паливний бак 16 (див. рис. 1) зварний, штампований, встановлений під підлогою кузова в його задній частині і закріплений двома сталевими хомутами 14.
Щоб пари палива не потрапляли в атмосферу, бак з'єднаний через сепаратор 11 парів палива (див. рис. 4) та гравітаційний клапан 10 паропроводами 12, 13, 14 та 1 з адсорбером 15.
У фланцевий отвір у верхній частині бака встановлюють електричний модуль електробензонасоса (паливний насос) 5 (див. рис. 1), що поєднує в собі власне насос, датчик покажчика рівня палива та регулятор тиску палива.
У задній частині бака виконано патрубок для приєднання наливної труби 12.
З насоса паливо подається у паливний фільтр 2, встановлений знизу на підставі кузова, і звідти надходить у паливну рампу 21, закріплену на головці блоку циліндрів двигуна. З паливної рампи паливо впорскується форсунками 20 у впускні канали головки блоку циліндрів, причому факел палива спрямований на впускний клапан.
Надлишки палива через регулятор тиску палива, встановлений у модулі електробензонасоса, зливаються в паливний бак.
Така схема установки регулятора тиску палива, крім виключення довгого трубопроводу зворотного зливу, дозволяє запобігти підвищенню температури палива в баку, що викликає зайве пароутворення.
Паливний насос (модуль електробензонасоса) 5 (див. рис. 1) занурювального, вихрового типу, з фільтром грубого очищення палива. Насос забезпечує подачу палива та встановлений у паливному баку, що знижує можливість утворення парових пробок, оскільки паливо подається під тиском, а не під дією розрідження.
Паливний насос забезпечує подачу палива з паливного бака через магістральний паливний фільтр у рампу форсунок під тиском понад 380 кПа.
Паливний фільтр 2 (див. рис. 1) тонкого очищення - повнопоточний, закріплений в кронштейні 3 на підставі кузова поряд з паливним баком. Фільтр нерозбірний, забезпечений сталевим корпусом з паперовим елементом, що фільтрує.
Паливна рампа та форсунки: 1 - форсунка; 2 – паливна рампа; 3 - кільце ущільнювача; 4 – фіксатор форсунки; 5 - ковпачок штуцера для контролю тиску палива
Паливна рампа 21 (див. рис. 1), що являє собою порожнисту трубчасту деталь, служить для подачі палива до форсунок і закріплена на головці блоку циліндрів.
На двигуні застосовано беззливну систему живлення, тиск у рампі підтримується регулятором тиску палива, встановленим у модулі електробензонасоса.
Форсунки 20 прикріплені до рампи фіксаторами 4 (див. рис. 2) через гумові кільця ущільнювачів.
Для вирівнювання тиску у форсунках паливо подається до середньої частини рампи.
Форсунки своїми розпилювачами входять до отворів, розташованих над впускними каналами головки блоку циліндрів. В отворах форсунки ущільнені гумовими кільцями ущільнювачів.
Форсунка призначена для дозованого впорскування палива в циліндри двигуна і є високоточним електромеханічним клапаном, в якому голка запірного клапана притиснута до сідла пружиною.
При подачі електричного імпульсу від блоку управління на обмотку електромагніта голка піднімається та відкриває отвір розпилювача, через який паливо подається у впускну трубу двигуна.
Кількість палива, що впорскується форсункою, залежить від тривалості електричного імпульсу.
Регулятор тиску палива встановлений у модулі паливного насоса та призначений для підтримки постійного тиску палива у паливній рампі.
Регулятор підключений на початок магістралі, що подає, відразу ж після паливного фільтра і являє собою перепускний клапан з пружиною, що має строго каліброване зусилля.
Система подачі повітря: 1 - датчик масової витрати повітря: 2 - ущільнювальна втулка: 3 - повітряний фільтр: 4 - дросельний вузол; 5 - впускний колектор: 6 - регулятор холостого ходу або регулятор додаткового повітря; 7 – хомути кріплення шлангів; 8 – термостат; 9 - труба, що підводить насоса охолоджуючої рідини; 10 - шланги підігріву дросельного вузла; 11 - повітропідвідний рукав; 12 - хомути кріплення повітропідвідного рукава
Повітряний фільтр 3 (див. мал. 3) встановлений у передній частині моторного відсіку на трьох гумових опорах.
Фільтруючий елемент паперовий, плоский, з великою площею поверхні, що фільтрує.
Фільтр з'єднаний гумовим гофрованим повітропідвідним рукавом 11 з дросельним вузлом 4. Між рукавом і фільтром встановлено датчик 1 масової витрати повітря.
Дросельний вузол 4 (див. рис. 3) закріплений на впускному колекторі 5.
Він дозує кількість повітря, що надходить у впускну трубу.
Надходженням повітря в двигун управляє дросельна заслінка, з'єднана з приводом педалі акселератора.
До складу дросельного вузла входять датчики 4 положення дросельної заслінки та регулятор 5 холостого ходу.
У проточній частині дросельного вузла (перед дросельною заслінкою а нею) знаходяться отвори відбору розрідження, необхідні для роботи систем вентиляції картера та уловлювання парів палива.
Регулятор 5 холостого ходу регулює частоту обертання колінчастого валу на режимі холостого ходу, керуючи кількістю повітря, що подається в обхід закритої дросельної заслінки.
Він складається з двополюсного крокового електродвигуна та з'єднаного з ним конусного клапана.
Клапан висувається або забирається за сигналами блоку керування двигуном.
Коли голка регулятора повністю висунута (що відповідає 0 кроків), клапан повністю перекриває прохід повітря.
Коли голка всувається, забезпечується витрата повітря, пропорційна кількості кроків відходу голки від сідла.
Змінюючи величину відкриття та закриття клапана регулятора, блок управління компенсує значне збільшення або зменшення кількості повітря, що подається, викликане його підсмоктуванням через негерметичну впускну систему або, навпаки, засміченням повітряного фільтра.
Система уловлювання парів палива: 1 - трубка паропроводу передня; 2 - трубка адсорбера та клапана продування; 3 – перехідник; 4 – шланги; 5 - клапан продування адсорбера; 6 – хомут; 7 – трубка зливу палива; 8 – кронштейн сепаратора; 9 – прокладка клапана; 10 - гравітаційний клапан; 11 – сепаратор парів палива; 12-трубка паропроводу задня; 13 - трубка паропроводу середня; 14 - трубка паропроводу; 15 - адсорбер
Система уловлювання парів палива запобігає виходу із системи живлення в атмосферу парів палива, що несприятливо впливають на екологію навколишнього середовища.
У системі застосовано метод поглинання парів вугільним адсорбером 15 (див. рис. 4).
Він встановлений у моторному відсіку на панелі облицювання радіатора та з'єднаний паропроводами з сепаратором 11 парів палива, встановленим у ніші лівого заднього колеса, та з клапаном 5 продувки адсорбера, розташованим у моторному відсіку на декоративному кожусі двигуна.
Електромагнітний клапан продування адсорбера за сигналами блоку керування двигуном перемикають режими роботи системи.
Пари палива з бака частково конденсуються в сепараторі 11, конденсат зливається назад у бак трубкою 7.
Пари, що залишилися, через гравітаційний клапан 10, встановлений у сепараторі, проходять по паропроводах 12, 13, 14, 1 і потрапляють в адсорбер 15.
Другий штуцер адсорбера з'єднаний шлангом із клапаном 5 продування адсорбера, а третій — з атмосферою.
При вимкненому двигуні третій штуцер перекритий вбудованим зворотним клапаном, у цьому випадку адсорбер не повідомляється з атмосферою.
При пуску двигуна ЕБУ починає подавати керуючі імпульси на електромагнітний клапан.
Електромагнітний клапан відкривається, під дією розрядження також відкривається зворотний клапан в адсорбері, за рахунок цього в адсорбер надходить повітря з атмосфери та пари палива із сепаратора.
У цей час відбувається продування сорбенту: пари бензину відводяться через шланги 4 та дросельний вузол 4 (див. рис. 3) у впускний колектор 5.
Несправності системи уловлювання парів палива спричиняють нестабільність холостого ходу, зупинку двигуна, підвищену токсичність відпрацьованих газів та погіршення ходових якостей автомобіля.
