Підвіска являє собою сукупність напрямних пристроїв і пружних елементів, що зв'язують колеса з рамою;
- служить для забезпечення стійкості та плавного ходу автомобіля, оскільки пом'якшує сприймані колесами удари від нерівностей дороги, також призначена для передачі всіх сил та моментів, що діють між колесами та рамою автомобіля.
Передня підвіска автомобілів КамАЗ ресора, залежна, у якої переміщення одного колеса, викликане нерівностями дороги, передається іншому колесу; виконана на листових ресорах.
Пружним елементом підвіски є ресора.
Вона не тільки пом'якшує поштовхи, що сприймаються колесами автомобіля від нерівностей дороги, але й виконує роль направляючого пристрою до переднього мосту, передає сили тяги та гальмівні сили від коліс рамі автомобіля.
Ресори зібрані з вигнутих сталевих листів різної довжини (чим вище розташований лист, тим він довший).
Аркуш, що має найбільшу довжину, називають корінним.
Передній міст підвішений до лонжеронів рами на двох ресорах за допомогою кронштейнів 5 та 13 (рис. 1).
Передній кінець ресори за допомогою вушка 1 і пальця 7 з'єднаний з кронштейном 5 рами.
Відокремлене вушко 1 прикріплено до корінного листа ресори болтом 2 та накладкою 22. яка закріплена на вушці двома болтами 21. У вушко запресована втулка 3.
Палець 7, що з'єднує вушко з кронштейном, зафіксований двома болтами 6.
Змащення пальців здійснюється через прес-масляню 4.
Задній кінець ресори ковзний і через наклепану на корінний лист накладку 12 спирається на змінний сухар 14, розташований на кронштейні.
Для запобігання зношування стінок кронштейна 13 на пальцях 16 сухарів встановлені вкладиші 15, стягнуті болтом 17 через розпірну втулку 18.
Ресора набрана з 15 аркушів.
Корінний лист ресори прямокутного перерізу, а решта — Т-подібного. Це дозволяє зменшити масу ресори при збереженні її характеристик.
У середній частині ресори встановлена накладка 9, через яку ресора двома драбинами 11 кріпиться до переднього мосту. Накладка має виштампування, яке входить у поглиблення першого листа.
Кожен лист ресори своїм виступом входить у поглиблення нижче аркуша, причому виступ останнього листа входить у відповідне поглиблення кронштейна амортизатора 8, зафіксованого, у свою чергу, на балці переднього моста.
Від бічного зміщення листи ресори додатково утримуються хомутами 19.
Додатковим пружним елементом передньої підвіски є гумовий буфер 10, закріплений болтом на лонжероні рами. Він обмежує хід підвіски та підвищує довговічність ресори.
За відсутності буфера довговічність ресори знижується втричі.
У передній підвісці автомобілів підвищеної прохідності з колісною формулою 6X6 застосовано по два буфери на кожну ресору.
Для запобігання зношування стінок кронштейна 13 на пальцях 16 сухарів і встановлені вкладиші 15, стягнуті болтом 17 через розпірну втулку 18.
Ресора набрана з 15 аркушів. Корінний лист ресори прямокутного перерізу, інші — Т-образного. Це дозволяє зменшити масу ресори при збереженні її характеристик.
У середній частині ресори встановлена накладка 9, через яку ресора двома драбинами 11 кріпиться до переднього мосту. Накладка має виштампування, яке входить у поглиблення першого листа.
Кожен лист ресори своїм виступом входить у поглиблення нижче аркуша, причому виступ останнього листа входить у відповідне поглиблення кронштейна амортизатора 8, зафіксованого, у свою чергу, на балці переднього моста.
Від бічного зміщення листи ресори додатково утримуються хомутами 19.
Додатковим пружним елементом передньої підвіски є гумовий буфер 10, закріплений болтом на лонжероні рами. Він обмежує хід підвіски та підвищує довговічність ресори.
За відсутності буфера довговічність ресори знижується втричі.
У передній підвісці автомобілів підвищеної прохідності з колісною формулою 6X6 застосовано по два буфери на кожну ресору.
Коливання ресори загасають повільно, оскільки гасяться тертям між її листами.
Для більш швидкого гасіння коливань та підвищення довговічності ресор у передній підвісці встановлені амортизатори.
Принцикл дії амортизаторів полягає в тому, що в результаті відносних переміщень рами та безпружинних частин автомобіля рідина переганяється з однієї порожнини амортизатора в іншу через невеликі прохідні перерізи, поглинаючи енергію коливальних рухів.
Амортизатори заповнюють спеціальною рідиною, в'язкість якої мало змінюється залежно від температури навколишнього середовища.
Коливальний рух рами можна уявити, що складається з двох переміщень: ходу стиснення ресори, коли рама і міст зближуються, і хода відбою, коли рама і міст розходяться.
Амортизатор двосторонньої дії поглинає енергію коливань як при відбої, так і при стисканні.
Опір, створюваний амортизатором, при стисканні приблизно втричі менше опір при відбої, так як амортизатор повинен гасити в основному вільні коливання підвіски при ході відбою і не збільшувати жорсткість ресор при цьому.
Поршень 14, закріплений на штоку 19 гайкою, переміщається у робочому циліндрі 18, заповненому амортизаторною рідиною.
У поршні є два ряди наскрізних отворів, рівномірно розташованих по двох кіл з різними діаметрами.
Отвори, розташовані по більшому колу, закриті зверху тарілкою перепускного клапана 5, підібганою конічною пружиною.
Отвори, що знаходяться на меншому колі, перекриваються знизу дисками клапана 7 відбою, що підтискаються циліндричною пружиною 8.
Шток 19 переміщається до направляючої 20. Ущільнення штока здійснюється сальником 21, гумовим сальником 3, повстяними сальниками 24.
Сальник 3 поміщений у корпусі (обоймі) 23 і підтискається через шайбу конічної пружиною 22. Повстяні сальники встановлені для захисту сальника 3 від бруду та пилу.
Для полегшення роботи сальника 3 та підвищення його надійності в напрямній є отвори "А", через які зливається в резервуар рідина, що просочилася через зазор між штоком і направляючою, внаслідок чого знижується тиск рідини на сальник.
Ущільнення резервуара здійснюється сальником 4, а поверхня штока при його виході з циліндра захищається від пошкоджень кожухом.
Сальник штока та корпус підтискаються гайкою 2 резервуари.
У нижній частині циліндра розташований клапан стиснення, що складається з корпусу, тарілчастого перепускного клапана 9, підтискає конічної пружиною, дискових клапанів 10 стиснення, що підтискаються циліндричною пружиною.
У корпусі клапана є отвори 13, розташовані по колам з різним діаметром.
Найбільший опір амортизатор чинить під час розтягування (хід відбою), коли підресорена частина автомобіля віддаляється від безпружинної його частини.
При розтягуванні рідина, що знаходиться над поршнем амортизатора, зазнає стиснення.
Перепускний клапан 5 закривається, а рідина через внутрішні отвори 15 поршні надходить до клапана 7 відбою.
Внаслідок зусилля циліндричної пружини створюється певний опір амортизатора.
В той же час перепускний клапан 9 відкритий і вільно пропускає через отвори 13 з порожнини резервуара в порожнину робочого циліндра частину рідини, рівну об'єму частини штока 19, яка в даний момент виводиться з робочого циліндра.
При стисненні ресори поршень амортизатора рухається вниз, перепускний клапан 5 відкривається і рідина вільно перетікає через зовнішній ряд отворів 6 надпоршневий простір.
При цьому рідина в об'ємі, рівному частині штока, що вводиться, витісняється в резервуар через внутрішні отвори в корпусі, попередньо подолавши опір пружини 11 клапана 10 стиснення.
Перепускний клапан 9 закритий під тиском рідини, а зусилля пружини 11 створює необхідний опір для перетікання рідини в період стиснення.
Під час руху автомобіля по дорозі з невеликими перешкодами амплітуда коливань підвіски незначна, а опір, створюваний амортизатором, невеликий.
У цьому випадку рідина перетікає через калібровані отвори в дросельних дисках клапанів відбою та стиснення.
На нерівній дорозі амплітуда коливань підвіски зростає, при цьому амортизатор повинен чинити більший опір, щоб запобігти розгойдування автомобіля.
Внаслідок збільшення швидкості ходу поршня відбувається підвищення тиску рідини і, отже, зусилля, що розвивається амортизатором.
Як при плавному, так і при різкому ході стиснення та відбою енергія удару поглинається амортизатором, що призводить до швидкого гасіння коливань підвіски.
Передня підвіска автомобілів КамАЗ-53212 має також стабілізатор поперечної стійкості, який збільшує кутову жорсткість підвіски, зменшуючи кут крену підресореної частини автомобіля, та підвищує стійкість автомобіля під час руху.
Штанга 7 (рис. 3.) стабілізатора в середній частині закріплена на балці передньої осі в гумових підшипниках за допомогою обойм, накладок та драбин.
Штанга стійками 2 шарнірно з'єднана з кронштейнами, встановленими на лонжеронах рами. З кронштейнами рами стійки також шарнірно з'єднані.
При одночасному підйомі коліс та наїзді на нерівність дороги штанга вільно повертається в обоймах і стабілізатор не працює.
При бічному крені рами автомобіля стійки зсуваються одна щодо іншої у вертикальній площині та штанга, закручуючись, перешкоджає нахилу рами щодо дороги.