Автомобілі моделі 5320 мають тримісну кабіну без спального місця, моделі 5410 — зі спальним місцем
На моделях 54112, 53212 за бажанням замовника може встановлюватися кабіна як зі спальним місцем, так і без нього.
На автомобілях-самоскидах моделей 55111 і 55102 кабіна без спального місця, за бажанням замовника може бути встановлене середнє сидіння для пасажира, нерухоме, з спинкою, що відкидається.
Кабіна має підресорну підвіску, що забезпечує надійну ізоляцію від впливу дороги.
Для обслуговування двигуна кабіна перекидається вперед. В експлуатаційному положенні кабіну утримують два запірні пристрої важільного типу.
Двері кабіни обладнані опускним склом і поворотними кватирками. Скло вітрових вікон – безпечне, типу “триплекс”.
Пристрій для очищення та обмиву вітрового скла — з електроприводом, складається з електродвигуна з редуктором, тяг та щіток, бачка з електричним насосом, розташованого в кабіні під панеллю приладів, трубок, жиклерів та клавіш керування.
Природна вентиляція, що здійснюється через вікна та кватирки дверей, вентиляційний люк у даху, а також система опалення, що працює від систем охолодження двигуна з примусовою подачею повітря, до ніг водія, пасажирів, на вітрові стекла та вікна дверей.
Це дозволяє встановлювати оптимальну температуру в кабіні в будь-яку пору року, і запобігає замерзанню скла.
Кабіна обладнана надійною багатошаровою термошумоізоляцією та м'якою оббивкою.
Сидіння водія та крайнє пасажирське — регульовані, що забезпечує оптимальні умови для роботи водія та відпочинку змінника.
У кабіні встановлено ремені безпеки для всіх трьох місць кабіни.
Спеціальні аеродинамічні пристрої: бічні обтічники, обтічники даху, встановлення яких передбачено на кабінах, знижують аеродинамічний опір руху автомобіля, підвищують паливну економічність, знижують забруднення автомобіля під час руху мокрими дорогами.
Кабіна автомобіля складається з наступних основних частин: корпусу, дверей, скління, сидінь, термошумоізоляції та деталей інтер'єру, обладнання, а також деталей оперення (крил, підніжок, облицювальної панелі та ін.) та деталей кріплення кабіни.
У модернізованих автомобілях в конструкцію кабіни внесено такі зміни:
- - збільшена висота даху кабіни;
- - встановлені замки дверей роторного типу;
- - встановлено три протисонячні козирки (замість двох);
- - встановлений тросовий склопідйомник;
- - встановлено комплект сферичних дзеркал;
- - змінено гак та ручки запорів кабіни;
- - інструментальна скринька встановлена під сидінням пасажира;
- - встановлена надоконна полиця;
- - змінено розташування педалі управління подачею палива та гальмівної педалі;
- - змінено місце підключення системи опалення кабіни для комплектацій автомобілів із двигуном КАМАЗ-740.11;
- - встановлена оригінальна передня панель (змінено розташування фар головною світла);
- - встановлені оригінальні обтічники;
- - анульована панель мотовідсіку на кабіні без спального місця;
На вимогу покупця може бути встановлений аеродинамічний козирок і нанесена суперграфіка.
Корпус кабіни
Корпус кабіни є силовою частиною кабіни та основою для кріплення всіх вузлів та обладнання.
Корпус кабіни суцільнометалевий, зібраний на точковому зварюванні зі штампованих панелей, попередньо зібраних у складальні одиниці: основа, передок, дві боковини, задок та дах.
Причому кабіни без спального місця та зі спальним місцем максимально уніфіковані одна з одною.
У кабіни зі спальним місцем відрізняється тільки дах, і додаються надставки боковини та середня панель задка (власне спальне місце).
Всі панелі кабіни виготовлені з тонколистової сталі завтовшки від 0,9 до 1,2 мм. Жорсткість панелей забезпечена ребрами, що виштамповані в панелях, і каркасами панелей.
У місці сполучення панелей утворюються складні замкнуті перерізи бачок каркаса кабіни, які разом із каркасами самих панелей та панелями створюють силову схему кабіни та забезпечують високу жорсткість та міцність кабіни.
Кріплення кабіни
Кабіна кріпиться до рами в чотирьох точках за допомогою двох передніх шарнірних опор та двох задніх підресорених опор із запірним механізмом.
Переднє кріплення та механізм врівноважування кабіни: 1 – кронштейн нижній; 2-болт стяжний: 3 – шайба замкова; 4 - палець (вісь); 5 – кронштейн верхній; 6 – балка передня підлоги; 7 – важіль торсіону; 8 - опора важеля торсіону; 9 – втулка опори; 10 - підсилювач підлоги; 11 - поперечка перша рами; 12 – торсіон; 13 – втулка торсіону; 14 – пластина; 15 - вставка поперечної балки підлоги
Передні шарнірні опори (рис. 1) складаються з нижніх кронштейнів 1, закріплених болтами до першої поперечки рами, та верхніх кронштейнів 5, які кріпляться до поперечної балки підлоги.
Шарнірне з'єднання між ними дозволяє перекидати кабіну вперед.
У шарнірний отвір верхнього кронштейна вставлені два гумові кільця ущільнювачів, які запобігають попаданню вологи і бруду між поверхнями, що труться, і утримують мастило.
Для пом'якшення коливань, що передаються від рами до кабіни через передні опори, у верхні кронштейни вбудовані гумові подушки.
У нижніх кронштейнах переднього кріплення кабіни закріплені торсіони 12 механізму врівноважування кабіни.
Кріплення кабіни заднє (рис. 2) об'єднане з м'якою підвіскою кабіни і складається з двох поздовжніх листових ресор 1, які кріпляться до кронштейнів 13, жорстко закріпленим на лонжероні 14 рами, і двох гідравлічних телескопічних амортизаторів 11, які нижчі кронштейні, а верхнім вушком — в обоймі 9 ресори.
До обійми ресори кріпиться кронштейн 6 запірного механізму, до якого запірний пристрій притягує кабіну.
Переміщення кабіни вниз обмежується гумовим буфером 10, який при ході ресори більше 25 мм упирається в раму.
Амортизатор механізму підресорювання кабіни аналогічний конструкції амортизаторам передньої підвіски автомобіля.
При швидкості поршня 0,25 м/с контрольні дані зусиль опору амортизатора під час стиснення 94,2-259 Н (9,6-26,4 кгс), під час відбою - 895-1271 Н (91,2- 129,6 кгс).
Механізм перекидання кабіни (див. мал. 2) служить для полегшення перекидання кабіни вперед при обслуговуванні двигуна і повинен забезпечувати майже повне врівноважування кабіни в будь-якому її положенні.
Механізм перекидання кабіни складається з двох взаємозамінних торсіонів 12, які квадратними кінцями закріплені в нижніх кронштейнах 1 передніх опор, а шліцевими кінцями вільно встановлені в гумових втулках 13 протилежних кронштейнів.
На шліцевих кінцях стяжними болтами 2 закріплені взаємозамінні важелі 7 торсіонів, які верхніми кінцями упираються у втулки 9 опор 8 торсіонів.
Торсіони при транспортному положенні кабіни закручені на кут 53º.
Кабіна перекидається на 42º і при необхідності (для зняття двигуна) може перекидатися на 60º. Для цього звільніть подовжувач обмежувача підйому кабіни.
Деякі моделі автомобілів мають механізм підіймання та опускання кабіни (рис. 3) з гідроприводом та ручним керуванням.
Механізм підйому та опускання кабіни: 1 - рукоятка управління; 2 – рукоятка приводу; 3 – гідронасос; 4 – бачок; 5 – підвіска кабіни; 6 – нижній кронштейн; 7 – нижня стійка обмежувача; 8 - запобіжна шпилька; 9 – верхня стійка обмежувача; 10 - поздовжня балка кабіни; 11 - палець подовжувача; 12 – верхній кронштейн; 13 - гідроциліндр; 14 - гідропривід; 15 – лонжерон; 16 - амортизатор передньої підвіски
Механізм складається з ручного насоса з бачком, фільтрами та поворотними золотниками, забезпеченими рукоятками, циліндра підйому та опускання кабіни, трубок підведення масла, що з'єднують насос та циліндр.
В якості рукоятки насоса використовується монтажна лопатка для шин або вороток до ключа для коліс.
Насос підйому та опускання кабіни (мал. 4) плунжерного типу, з бачком, встановлений на кронштейні, розташованому на задній частині правого переднього крила автомобіля.
Насос підйому та опускання кабіни: 1 - корпус насоса; 2 – пружина; 3 – пробка; 4 - втулка нагнітального плунжера; 5 - брудознімач; 6 – палець; 7 – рукоятка насоса; 8 - натискний палець; 9 - нагнітальний плунжер; 10 – пробка зі щупом; 11, 18 - запобіжні клапани; 12 – бачок; 13 - рукоятка золотника; 14 – реверсивний золотник; 15 – золотник; 16 – жиклер насоса з фільтром; 17 - всмоктуючий фільтр
Для обмеження тиску в системі передбачено кульковий запобіжний клапан, що перепускає масло в бачок при тиску 15 МПа (150 кгс/см 2).
У корпусі насоса є отвори з різьбленням, до яких через вкручені в ці отвори косинці під'єднуються штуцери трубок підведення масла, з'єднані з циліндром.
Олія подається до відповідних штуцерів поворотом рукоятки 13 золотника управління в той чи інший бік до упору.
Рукоятка золотника 14 має регулювальні упори, які стопоряться гайками.
Підйом та опускання кабіни відбувається, якщо повертати рукоятку золотника за стрілками: стрілка вгору — підйом кабіни, вниз — опускання.
Для безпеки при опусканні кабіни масло з гідросистеми в бачок повертається через жиклер 16 з фільтром, що запобігає засміченню системи.
Бачок 12 прикріплений гвинтами до корпусу насоса; на бачку є пробка 10 заливної горловини зі щупом, запобіжний клапан 11, що обмежує тиск у порожнині бачка в межах 20-30 кПа (0,2-0,3 кгс/см 2).
Циліндр підйому та опускання кабіни (рис. 5) забезпечений клапанами безпеки (рис. 6).
Циліндр підйому та опускання кабіни: 1 - брудознімач штока; 2, 7 – манжети; 3 – пробка; 4 – склянка циліндра; 5 – шток; 6 - півкільця штока; 8 – шайба; 9 – гайка; 10 – транспортна пробка; 11 – штифт; 12, 14 - кільця ущільнювачів; 13 – втулки манжет; 15 - кришка циліндра; 16 - гайка кришки
На циліндрі підйому та опускання кабіни клапани встановлені на вихідних отворах, закритих пробками.
Клапан безпеки: 1 - корпус; 2 – пружина; 3 - кулька; 4 – пробка
Клапани безпеки, що є зворотними дросельними клапанами, при розриві шланга або іншому пошкодженні системи, що викликає швидке опускання кабіни, закриваються, і опускання кабіни припиняється.
Клапани можуть закриватися також при надто різкій подачі олії; у цьому випадку для відкриття клапана рукоятки золотника потрібно повернути в положення, протилежне операції, що виконується (якщо проводилося опускання кабіни, то рукоятки встановити в положення підйому, а потім в попереднє положення і продовжити опускання).
Підйом кабіни. Перед підйомом кабіни необхідно загальмувати автомобіль гальмівною стоянкою і встановити важіль перемикання передач в нейтральне положення.
Потім треба повернути рукоятки обох запорів кабіни в крайнє верхнє положення і вивести із зачеплення запобіжний гак правої запору.
Для підйому кабіни в перше положення (на кут 41º) слід встановити рукоятки на насосі в положення «Підйом кабіни» і, хитаючи рукоятку насоса монтажною лопаткою, підняти кабіну.
Для запобігання випадковому опусканню кабіни потрібно закріпити стійки обмежувача шпилькою 17.
Для опускання кабіни слід вийняти стопорну шпильку, встановити рукоятки на насосі в положення «Опускання кабіни» і, хитаючи рукоятку насоса монтажною лопаткою, опустити кабіну.
Для підйому кабіни у друге положення (на кут 61º) треба зняти передній буфер, підняти передню панель облицювальну і опустити кабіну в перше положення; розшплінтувати та вийняти палець 15 подовжувача.
Потім гідропідйомником потрібно підняти кабіну у друге положення.
Обмежувач підйому кабіни (мал. 7) розташований з правого боку кабіни.
Обмежувач підйому кабіни: 1 - палець подовжувача; 2 – скоба верхня; 3 - подовжувач; 4 - балка поздовжня підлоги кабіни; 5 – стійка верхня; 6 - гачок-заскочка; 7 - нижня стійка; 8 – буфер
Нижня стійка 7 обмежувача обертається у скобі, закріпленій на правому лонжероні рами.
Верхня стійка 5 через подовжувач 3 кріпиться в скобі 2, закріпленої на поздовжній балці 4 підлоги кабіни.
При піднятій кабіні обидві стійки створюють упор, що перешкоджає мимовільному опусканню кабіни.
Для запобігання випадковому складання обмежувача є запобіжний гачок-заскочка 6 між нижньою та верхньою стійками.
При опусканні кабіни необхідно цю засувку відтягнути і подати обмежувач на себе.
Для кабін із гідропідйомом замість гачка-заскочки використовується запобіжна шпилька (рис. 7).
Механізм запірної кабіни (рис. 8) фіксує кабіну на задніх опорах у транспортному положенні і складається з двох механічних запорів із запобіжним гаком на правому запірному пристрої.
Корпус запору кріпиться до балки задка та поздовжньої балки підлоги кабіни. На осі запору обертається рукоятка запору. Крюк обертається на пальці осі.
При фіксації кабіни корпус своїм пазом заходить на скобу, приварену до кронштейна, закріпленого на обоймі ресори, а гак входить зачеплення зі скобою.
Конструкція гака забезпечує при закриванні запору підтягування корпусу запору до гумової подушки на кронштейні скоби.
Запобіжний гак за допомогою пружини клацається автоматично за скобу.
Для відкривання запору перед перекиданням кабіни поверніть рукоятки обох запорів з нижнього положення на себе, у верхнє положення, при цьому гак виходить із зачеплення зі скобою, потім виведіть із зачеплення запобіжний гак.
