Регулювання приводу дроселів та повітряної заслінки карбюратора
При правильно відрегульованому приводі необхідно, щоб дроселі та повітряна заслінка відкривалися та закривалися відповідно до положень педалі та ручних кнопок управління
Неповне відкриття дроселів призводить до зниження потужності двигуна, а недостатнє прикриття дроселів є причиною підвищених оборотів колінчастого валу двигуна при роботі на холостому ході та збільшеної витрати палива.
Якщо повітряна заслінка повністю не відкривається, то відбувається збагачення паливної суміші, що викликає перевитрату палива, а при неповному її закритті утруднюється пуск холодного двигуна.
Спочатку регулюють ножний та ручний приводи дроселів, а потім привід повітряної заслінки.
Ніжний привід регулюють за допомогою різьбової вилки на тязі карбюратора та різьбової тяги педалі управління дроселями з таким розрахунком, щоб при повному відкритті дроселів педаль не доходила до підлоги на 3—5 мм.
Хід педалі управління дроселями при цьому має бути не менше 160 мм.
Після закінчення регулювання тяги закріплюють контргайками.
Ручний привід дроселів регулюють затискачем, який встановлюють на кінці троса приводу так, щоб при повністю всунутій ручці приводу був зазор 2,0-3,0 мм між затискачем і кронштейном, укріпленим на тязі.
Зазор цей необхідний для того, щоб при всунутій ручці ручного керування дроселями зворотна пружина забезпечувала прикриття дроселів.
Дроселі в закритому положенні повинні щільно прикривати канали змішувальної камери; між стінкою каналу та кромкою дроселів допускається зазор не більше 0,05 мм.
При регулюванні приводу повітряної заслінки треба встановити ручку ручного керування так, щоб вона не доходила до упору щита кабіни на 2,0—3,0 мм.
У цьому положенні при повністю відкритій повітряній заслінці з'єднують трос приводу з важелем заслінки і затискають його гвинтом, потім закріплюють оболонку троса в іншому затиску.
У закритому положенні, тобто при повністю висунутій ручці повітряна заслінка повинна повністю закривати канал горловини для проходу повітря; між стінкою каналу та кромкою заслінки допускається зазор не більше 0,15 мм.
Регулювання малих обертів холостого ходу двигуна. Регулювання холостого ходу має забезпечити стійку роботу двигуна на холостому ході за найменшої витрати палива.
Регулювання здійснюють на працюючому двигуні, прогрітому до нормальної температури (80—95°С) охолоджувальної рідини, при нормальних зазорах у клапанах і між електродами свічок запалювання та при повністю відкритій повітряній заслінці.
На рис. 1 показана схема, за якою можна простежити роботу системи холостого ходу карбюратора К-88А та процес регулювання карбюратора. Схема карбюратора К-88 аналогічна.
При малих обертах на холостому ході двигуна розрідження з впускного трубопроводу передається через отвір 43 системи холостого ходу і прямокутний отвір 42 канал 44.
Під дією розрідження паливо з камери поплавця карбюратора, пройшовши головний жиклер 47, направляється до жиклера 6 холостого ходу.
Для отримання необхідного складу суміші до палива підмішується повітря, що надходить через виріз 7.
Емульсія, що утворилася при цьому, надходить через отвори 43 і 42 в змішувальну камеру.
При виході з отворів емульсія змішується з основним потоком повітря, що проходить в камеру через щілину, утворену кромкою дроселя 45 і стінкою камери змішувача.
При регулюванні слід враховувати, що карбюратор К-88А двокамерний і що якісний склад горючої суміші в кожній камері регулюється своїм регулювальним гвинтом 41 незалежно від іншої камери.
При цьому треба пам'ятати, що при загортанні регулювальних гвинтів суміш збіднюється, а при їх відвертанні збагачується.
На рис. 4 показаний спосіб регулювання карбюратора К-88А на автомобілі ЗІЛ-1З0.
Перед пуском двигуна та початком регулювання треба загорнути гвинти 1 якісного регулювання холостого ходу до відмови, але не надто туго, а потім відвернути кожен на три обороти.
Після цього пустити двигун і виконати кількісне регулювання, тобто встановити наполегливим гвинтом 2 таке найменше відкриття дроселів, при якому двигун повинен працювати цілком стійко.
Потім слід поступово загортати один з гвинтів 1 при кожній пробі на 1/4 обороту доти, доки двигун не почне працювати з явними перебоями через велике збіднення суміші в циліндрах.
Після цього збагатити суміш, відвернувши гвинт 1 на 1/2 обороту.
Виконати ті самі операції з другим регулювальним гвинтом 1.
Відрегулювавши склад суміші, слід спробувати зменшити кількість обертів холостого ходу, відвертаючи потроху завзятий гвинт 2 дроселів, після чого знову спробувати збіднити склад суміші обома гвинтами 1 по черзі, як зазначено вище.
Зазвичай після двох спроб вдається знайти правильне положення для всіх трьох регулювальних гвинтів і тим самим закінчити якісне та кількісне регулювання малих обертів холостого ходу двигуна.
Для перевірки регулювання слід натиснути на педаль керування дроселями та одразу відпустити її. Якщо двигун зупиниться, кількість оборотів холостого ходу треба збільшити.
При правильно відрегульованому карбюраторі двигун повинен стійко працювати при 400-500 об/хв колінчастого валу.
Спосіб регулювання карбюратора на автомобілі ЗІЛ-1З1 такий самий, як на автомобілі ЗІЛ-130.
Контроль та регулювання карбюраторів К-88 та К-88А можна виконати на найпростіших установках та за допомогою шаблонів, які можуть бути виготовлені в автотранспортному підприємстві.
Перевірка рівня палива в камері поплавця
Основні причини підвищеного або зниженого рівня палива в камері поплавця карбюратора можуть бути наступні: негерметичність поплавця, неправильна його вага (нормальна вага 18,7-19,8 г), заклинювання або негерметичність клапана 2 подачі палива (рис. 1).
Однією з причин підвищеного або зниженого рівня палива в камері поплавця може бути також неправильне встановлення голчастого клапана подачі палива при складанні його на корпусі повітряної горловини карбюратора.
Тож перш ніж приступити до регулювання рівня палива, необхідно переконатися в справності всіх вузлів деталей, що входять в поплавковий механізм.
Герметичність зібраного голчастого клапана подачі палива перевіряють на вакуумній установці (рис. 5, а). Вузол 4 голчастого клапана з прокладкою 5 встановлюють корпус 6, трубка якого ввернута в трійник 7.
Робота установки полягає в наступному
При відкритому крані 8 і переміщенні поршня 9 за допомогою штока 10 у напрямку, вказаному стрілкою, в циліндрі створюється розрідження, під дією якого голчастий клапан притискається до свого сідла, і вода в скляній трубці 2 піднімається вгору.
Рівень водяного стовпа дорівнює величині розрідження в циліндрі.
Поршень необхідно переміщати до тих пір, поки вода в скляній трубці досягне висоти 100 см за шкалою 3 рівня води в баку 1, після чого слід закрити кран 8.
Якщо голковий клапан герметичний, то вода, що знаходиться в скляній трубці, не опускатиметься вниз, за відсутності герметичності вода опуститься вниз.
Допустима величина падіння стовпа води за 0,5 хв може бути не більше 10 мм за шкалою 3.
Для отримання герметичності допускається притирання голчастого клапана до сідла. Якщо після цього герметичність не буде отримана, голковий клапан треба замінити новим.
Під час встановлення вузла 12 голчастого клапана (рис. 5, b) на корпус 11 повітряної горловини необхідно правильно витримати відстань від верхньої точки сфери голчастого клапана до площини корпусу горловини.
Цей розмір регулюють прокладками 14, і він повинен дорівнювати 13,5-13,8 мм за шаблоном 13.
Рівень палива в камері поплавця карбюратора при тиску перед голчастим клапаном в межах 125-170 мм рт. ст. повинен бути 18-19 мм від верхньої роз'ємної площини корпусу камери поплавця.
Перевірити рівень палива можна двома способами
Перший спосіб полягає в тому, що при роботі двигуна на режимі малих обертів холостого ходу слід відвернути контрольну пробку (рис. 6, а) і через контрольний отвір, що розташовується на рівні ока (рис. 6). , b), спостерігати за рівнем палива.
При правильно відрегульованому рівні паливо буде видно, але воно не повинно витікати з отвору.
Другий спосіб перевірки полягає в тому, що треба відвернути пробку, що закриває канал клапана механічного економайзера, і на її місце ввернути перехідник 1 (рис. 7), що закінчується скляною трубкою 2 з нанесеними на ній ризиками , що вказують межі коливання рівня палива в камері поплавця.
Рівень палива в камері поплавця повинен бути до верхньої або нижньої мітки, тобто на відстані 18-19 мм від роз'ємної площини камери поплавця.
Для отримання правильного рівня палива в камері поплавця (при правильному встановленні голчастого клапана) допускається підгинання кронштейна поплавця: при високому рівні поплавок треба відігнути вниз, при низькому — вгору.
Перевірка пропускної спроможності дозувальних елементів карбюратора
Догляд за жиклерами карбюратора включає не тільки промивання та продування їх каліброваних отворів, але й перевірку їх пропускної спроможності на закінчення.
Економічність роботи карбюратора, отже, і роботи двигуна залежить від нормальної пропускної спроможності жиклерів, перевірку якої здійснюють один раз на рік.
Пропускну здатність жиклерів перевіряють на приладах двох типів: для перевірки жиклерів на витікання води з абсолютним визначенням витрати та для перевірки жиклерів з відносним виміром витрати води.
Прилади з абсолютним визначенням пропускної спроможності жиклерів дають більшу точність і стабільність показань у порівнянні з приладами з відносним визначенням.
Тому краще користуватися приладом з абсолютним визначенням (рис. 8).
Пропускна здатність жиклера виражається в кубічних сантиметрах води, що витікає через жилер, що перевіряється за 1 хв, при висоті стовпа води 1000 ± 2 мм (вважаючи від опорної поверхні жиклера) при температурі 20 ± 1°С, яка визначається термометром 4.
Під час перевірки пропускної спроможності - жиклери треба встановлювати в приладах так, щоб рідина протікала через них у тому ж напрямку, що і в карбюраторі.
Всі жиклери перед перевіркою на закінчення повинні бути очищені від задирок, бруду та олії, промиті в чистому бензині та продуті стисненим повітрям.
При калібруванні розміри отворів жиклерів доводять до необхідної величини поступовим розгортанням.
Купанка або паяння отворів для зменшення їх пропускної спроможності не допускається.
Якщо діаметр каліброваного отвору жиклера більший за норму, то жиклер повинен бути замінений новим.
Дозіруючі елементи перевіряють у наступному порядку.
Вода з верхнього бака 1 (див. рис. 8) через кран 2 трубкою потрапляє в поплавцеву камеру 16, в якій поплавковий механізм підтримує постійний рівень води, що дорівнює 1000 мм від опорної поверхні жиклера, що перевіряється.
З камери поплавця вода через кран 15 і трубку 13 потрапляє в корпус 12, піднімається по скляній трубці 3 і одночасно витікає через перевіряється жиклер 5, вгорнутий в тримач 11.
Вода, що витікає через жиклер, що перевіряється, надходить у мірювальну мензурку 6 або лоток 7, звідки через кран 9 надходить в нижній бак 10.
З нижнього бака вода при необхідності може стисненим повітрям від компресора або ручного насоса подаватися у верхній бак 1 по трубці 14; крани 8 та 9 при цьому повинні бути закриті.
Після наповнення верхнього бака спочатку відкривають кран 8, а потім кран 9 для уникнення переповнення водою лотка 7.
Для визначення пропускної здатності жиклера треба поставити під струмінь води мірювальну мензурку 6 і визначити по секундоміру час наповнення її водою.
Пропускна спроможність жиклера визначається як частка від поділу кількості води в мензурці в кубічних сантиметрах на час її наповнення в хвилинах.
Якщо закінчення води припинити рівно через 1 хв, то об'єм її в мензурці вкаже пропускну здатність жиклерів у кубічних сантиметрах за хвилину.
Для нормальної роботи карбюратора також необхідно перевіряти герметичність клапана 34 (див. рис.1) економайзера з механічним приводом; перевірку можна проводити на вакуумній установці (див. рис. 5, а) тим же способом, яким перевіряють голчастий клапан подачі палива.
Слід також перевіряти оглядом прилягання до своїх сідл 29 кулькового (див. рис. 1) та голчастого 40 клапанів прискорювального насоса, а також їх свободу переміщення.
Так само треба перевіряти правильність роботи рухомих механізмів клапана економайзера з механічним та пневматичним приводом, прискорювального насоса, повітряної заслінки 15 та дроселів 45, зависання та заклинювання яких не допускається.
Під час перевірки голчастого клапана 40 треба відвернути порожнистий гвинт 14 і вийняти клапан, пам'ятаючи при цьому, що клапан у своєму гнізді не закріплений, а тому може мимовільно випасти і загубитися.