Особливості конструкції паливної системи
До складу системи живлення входять елементи таких систем:
Система паливоподачі – системи подачі палива, що включає паливний бак 4 (рис. 1), електробензонасос 2, трубопроводи 5, 6 і 13, шланги 12, паливну рампу 8 з форсунками 7 і регулятором тиску палива 9, а також паливний фільтр 11;
- системи подачі повітря, що включає в себе повітряний фільтр 1 (рис. 2), повітроподающий патрубок 2, дросельний вузол 3; – системи уловлювання парів палива, що включає в себе адсорбер 4 та сполучні трубопроводи.
Принциповою особливістю системи живлення двигуна ВАЗ-2123 є відсутність у ній карбюратора, що поєднує функції сумішоутворення та дозування подачі паливоповітряної суміші в циліндри двигуна.
У системі розподіленого упорскування, встановленої на цьому двигуні, ці функції розділені
– форсунки здійснюють дозоване упорскування палива у впускну трубу, а подача необхідного в кожний момент роботи двигуна повітря здійснюється системою, що складається з дросельного вузла та регулятора холостого ходу.
Керування системою упорскування палива та системою запалювання здійснюється електронним блоком управління двигуном, що безперервно контролює за допомогою відповідних датчиків величину навантаження двигуна, швидкість руху автомобіля, тепловий стан двигуна, оптимальність процесу згоряння в циліндрах двигуна.
Такий спосіб керування дає можливість забезпечувати оптимальний склад горючої суміші в кожен конкретний момент роботи двигуна, що дозволяє отримати максимальну потужність при мінімально можливій витраті палива та низької токсичності газів, що відпрацювали.
Система живлення є нерозривною частиною системи керування двигуном.
Паливний бак 4 - (див. рис. 1) зварний, штампований, закріплений у багажному відділенні болтами та гайками.
У верхній частині паливного бака встановлено електричний паливний насос, об'єднаний із датчиком рівня палива.
З насоса паливо подається у паливний фільтр, встановлений у моторному відсіку, і звідти надходить у паливну рампу двигуна, закріплену на впускній трубі двигуна.
З паливної рампи паливо впорскується форсунками у впускну трубу.
Надлишки палива через регулятор тиску палива, встановлений на задньому кінці паливної рампи, зливаються в паливний бак.
Паливний насос 2 – з електроприводом, двоступінчастий, роторного типу, встановлений у паливному баку, що знижує можливість утворення парових пробок, оскільки паливо подається під тиском, а не під дією розрідження.
Він забезпечує подачу палива під тиском понад 284 кПа.
Паливний фільтр 11 вбудований в магістраль, що подає, між електробензонасосом і паливною рампою і встановлений в моторному відсіку на щиті передка кузова на автомобілі випуску до 2009р.
Після 2009р. фільтр встановлюється під дном автомобіля, біля заднього правого колеса.
Фільтр – нерозбірний, має сталевий корпус із паперовим фільтруючим елементом.
Рампа 8 форсунок являє собою порожню планку з встановленими на ній форсунками та регулятором тиску палива.
Рампу форсунок закріплено на впускній трубі.
На задньому кінці рампи знаходиться клапан для контролю тиску палива, закритий різьбовою пробкою.
Форсунки 7 - прикріплені до рампи, від якої до них подається паливо, а своїми розпилювачами входять до отворів впускної труби.
В отворах рампи та впускної труби форсунки ущільнюютьіни гумовими кільцями ущільнювачів.
Форсунка є електромеханічним клапаном, в якому голка запірного клапана притиснута до сідла пружиною.
При подачі електричного імпульсу від блоку управління на обмотку електромагніта голка піднімається та відкриває отвір розпилювача, через який паливо подається у впускну трубу двигуна.
Кількість палива, що впорскується форсункою, залежить від тривалості електричного імпульсу.
Регулятор 9 тиску палива - встановлений на паливній рампі та призначений для підтримки постійного перепаду тиску між тиском повітря у впускній трубі та тиском палива в рампі.
Регулятор складається з клапана 5 (рис. 4) з діафрагмою 4, підтисненого пружиною до сідла в корпусі регулятора.
На двигуні, що працює, регулятор підтримує тиск у рампі форсунок в межах 284–325 кПа.
На діафрагму регулятора з одного боку діє тиск палива, а з іншого – тиск (розрідження) у впускній трубі.
При зменшенні тиску у впускній трубі (дросельна заслінка закривається) клапан регулятора відкривається при меншому тиску палива, перепускаючи надлишкове паливо по зливній магістралі назад у бак.
Тиск палива в рампі знижується.
При збільшенні тиску у впускній трубі (при відкриванні дросельної заслінки) клапан регулятора відкривається вже при більшому тиску палива і тиск палива в рампі підвищується.
Повітряний фільтр 1 - (див. мал. 2) встановлений у передній частині моторного відсіку на гумових опорах.
Фільтруючий елемент – паперовий, плоский, з великою площею поверхні, що фільтрує.
Фільтр з'єднаний з дросельним вузлом гофрованим патрубком подачі повітря, що складається з двох частин.
Між патрубком та фільтром встановлено датчик масової витрати повітря.
Дросельний вузол 3 - (рис. 1) закріплений на ресивері.
Він дозує кількість повітря, що надходить у впускну трубу.
Надходженням повітря в двигун управляє дросельна заслінка, з'єднана з приводом педалі акселератора.
До складу дросельного патрубка входять датчик 4 (рис. 5) положення дросельної заслінки та регулятор 5 холостого ходу.
У проточній частині дросельного патрубка (перед дросельною заслінкою та за нею) знаходяться отвори відбору розрідження, необхідні для роботи системи вентиляції картера та адсорбера системи уловлювання парів бензину.
Регулятор холостого ходу 5 - (див. рис. 5) регулює частоту обертання колінчастого валу на режимі холостого ходу, керуючи кількістю повітря, що подається в обхід закритої дросельної заслінки.
Він складається з двополюсного крокового електродвигуна та з'єднаного з ним конусного клапана.
Клапан висувається або забирається за сигналами контролера.
Коли голка регулятора повністю висунута (що відповідає 0 кроків), клапан повністю перекриває прохід повітря.
Коли голка всувається, то забезпечується витрата повітря, пропорційна кількості кроків відходу голки від сідла.
У системі уловлювання парів палива застосовано метод поглинання парів вугільним адсорбером 4 (див. рис. 1).
Він встановлений у моторному відсіку та з'єднаний трубопроводами з паливним баком та дросельним патрубком.
На кришці адсорбера розташований електромагнітний клапан продування адсорбера, яким за сигналами блоку керування двигуном перемикаються режими роботи системи.
Коли двигун не працює, електромагнітний клапан закритий і пари бензину з паливного бака трубопроводом йдуть до адсорберу, де вони поглинаються гранульованим активованим вугіллям.
При двигуні, що працює, адсорбер продувається повітрям і пари відсмоктуються до дросельного вузла, а потім у впускну трубу для спалювання під час робочого процесу.
Контролер керує продуванням адсорбера, включаючи електромагнітний клапан, розташований на кришці адсорбера.
Під час подачі на клапан напруги він відкривається, випускаючи пари у впускну трубу.
Керується клапан за методом широтно-імпульсної модуляції.
Клапан вмикається та вимикається з частотою 16 разів на секунду (16 Гц).
Чим вища витрата повітря, тим більша тривалість імпульсів включення клапана.
Контролер включає клапан продувки адсорбера при виконанні всіх таких умов:
- – температура охолоджуючої рідини вище 75 °С;
- – швидкість автомобіля перевищує 10 км/год.
Після увімкнення клапана критерій швидкості змінюється. Клапан вимикається лише при зниженні швидкості до 7 км/год;
- відкриття дросельної заслінки перевищує 4%. Цей фактор надалі не має значення, якщо він не перевищує 99%.
При повному відкритті дросельної заслінки контролер відключає клапан продування адсорбера.
Несправності системи уловлювання парів палива спричиняють нестабільність холостого ходу, зупинку двигуна, підвищену токсичність відпрацьованих газів та погіршення їздових якостей автомобіля.
Можливі такі несправності системи:
- – несправність електромагнітного клапана продування;
- – пошкодження адсорбера;
- – переповнення адсорбера, що набирає понад 60 г палива (вага нового адсорбера не більше 1,1 кг);
- – пошкодження або неправильне з'єднання шлангів.