Технічний стан двигуна в процесі експлуатації постійно змінюється
У період обкатки (близько 2000 км) у міру припрацювання поверхонь, що труться, зменшуються втрати на тертя, збільшується потужність двигуна, зменшується витрата палива, знижується чад масла, далі настає період, при якому технічний стан практично змінюється мало
У міру зношування деталей збільшується прорив газів через поршневі кільця, падає компресія в циліндрах, збільшується витік масла через зазори в зєднаннях і падає тиск у системі.
Отже, поступово зменшується потужність двигуна, збільшується витрата палива, зростає витрата олії.
Визначення технічного стану двигуна для своєчасного відновлювального ремонту дуже важливе.
Це продовжить загальний термін служби двигуна та попередить аварійний вихід двигуна з ладу.
Стан двигуна оцінюється за показниками приладів (температури охолоджуючої рідини та тиску масла), характером роботи двигуна на різних режимах (рівномірності, шумовим якостям), за величиною компресії в циліндрах двигуна, реакції автомобіля на зміну подачі палива педаллю акселератора.
Падіння потужності двигуна проявляється у зниженні динамічних якостей автомобіля, у погіршенні прийомистості.
Автомобіль мляво розганяється, важко долає підйом (доводиться передчасно включати знижувальну передачу), не розвиває максимальну швидкість.
Слід мати на увазі, що зазначені ознаки можуть бути також наслідком порушення регулювання механізмів ходової частини автомобіля.
Шлях вільного кочення (вибіг) справного автомобіля, з повним навантаженням, що рухається зі швидкістю 50 км/год, повинен бути не менше 550 м.
Таке випробування проводиться у безвітряну погоду на сухій горизонтальній ділянці шосе з асфальтовим або бетонним покриттям.
Витрата палива (експлуатаційний) залежить не тільки від технічного стану двигуна, а й (при справному стані ходової частини автомобіля) від дорожніх умов, навантаження, методів водіння, тому експлуатаційна витрата палива не є обєктивним показником технічного стану двигуна.
Технічний стан двигуна (при справності інших механізмів автомобіля) визначається контрольною витратою палива при русі повністю завантаженого автомобіля горизонтальною ділянкою шосе з асфальтовим або бетонним покриттям зі швидкістю 60 км/год.
Випробування проводиться на ділянці завдовжки 4—5 км у двох протилежних напрямках. Контрольна витрата для обкатаного автомобіля не повинна перевищувати 11 л на 100 км.
При визначенні контрольної витрати бензину користуються окремим мірним бачком.
Перевірка компресії (тиску) в циліндрах в кінці такту стиснення проводиться компресометром.
Перед вимірюванням потрібно перевірити правильність теплових зазорів у клапанах та за необхідності відрегулювати.
Компресію в циліндрах заміряють на прогрітому до 70—85° З двигуном при повністю відкритій дросельній заслінці карбюратора та вивернутих свічках, карбюратор при цьому має бути без палива.
Гумовий наконечник компресометра вставляється в отвір свічки першого циліндра, забезпечуючи ущільнення по кромці отвору, і колінчастий вал двигуна прокручується стартером доти, доки тиск у циліндрі не перестане збільшуватися (але не більше 10-15 с.).
Акумуляторна батарея має бути справною та повністю зарядженою.
Компресія в циліндрах для двигуна 4026 менше 850 кПа (8,5 кгс/см2) та для двигуна 4025 менше 800 кПа (8 кгс/см2) свідчить про зношування або несправність поршневих кілець або про негерметичність посадки клапанів.
Щоб встановити справжню причину несправності, слід залити через свічковий отвір у кожен циліндр по 20—30 см3 масла, що застосовується для двигуна, і знову перевірити компресію.
Підвищення компресії вказує на несправність (знос) кілець або циліндра; якщо значення компресії не підвищилося, то, отже, порушено герметичність посадки клапанів.
Витрата масла на чад контролюється виміром кількості масла, що доливається до мітки «П)) покажчика рівня, за певний пробіг.
Поступово, у міру збільшення зносу деталей двигуна, витрата олії збільшується.
Якщо витрати масла на чад перевищують 0,25 л на 100 км, то двигун підлягає ремонту.
Тиск масла в системі перевіряється контрольним манометром, який приєднується до масляного фільтра замість датчика тиску масла (різьба у фільтрі ¼ конічна).
Тиск масла менше 100 кПа (1 кгс/см2) на прогрітому двигуні при середній частоті обертання і менше 50 кПа (0,5 кгс/см2) при малій частоті холостого ходу свідчить про несправності в системі мастила або надмірне зношування підшипників колінчастого або розподільного валу. Такий двигун ремонтується.
Шумність роботи двигуна перевіряється прослуховуванням його роботи на холостому ходу при різній частоті обертання колінчастого валу. двигун повинен бути прогрітий до температури 70-85 ° С.
Без застосування стетоскопа прослуховують роботу газорозподільного механізму: клапанів - при частоті обертання 600-1200 хв1 штовхачів - при частоті обертання 1000-1500 хв1 шестерень розподільчого валу - при частоті обертання 1000-2000 хв1.
За допомогою стетоскопа прослуховують роботу поршневої групи, шатунних та корінних підшипників при різкому короткочасному підвищенні частоти обертання колінчастого валу до 2500 хв1.
Не допускаються стукіт і брязкіт поршнів, поршневих кілець, стукіт шатунних підшипників, що прослуховуються стетоскопом; виділяється стукіт поршневих пальців, корінних підшипників, стукіт або різкий шум високого тону розподільних шестерень, різкий стукіт клапанів і штовхачів, різкий стукіт і шум високого тону шестерень масляного насоса і його приводу, шум високого тону і писк крильчатки і підшипника без стетоскопа.
Допускаються рівномірний стукіт клапанів і штовхачів, що зливається в загальний шум; періодичний стукіт клапанів та штовхачів при нормальних зазорах у клапанному механізмі; стукіт клапанів і штовхачів, що виділяється, зникає або зявляється при різкій зміні частоти обертання колінчастого валу двигуна; рівний нерізкий шум шестерень приводу розподільного валу і шум шестерень масляного насоса і його приводу, що не виділяється із загального фону.
Під час експлуатації автомобіля можуть зявитися різні несправності двигуна, для усунення яких не потрібна доставка автомобіля до спеціальної ремонтної майстерні.
По роботі двигуна за достатньої навички можна судити про його технічний стан.
На слух можуть бути виявлені збільшені зазори у сполученнях, випадкові поломки та ослаблення кріпильних деталей.
Виявивши в процесі експлуатації будь-яку несправність у роботі двигуна, слід не поспішати розбирати двигун, а спробувати встановити причину несправності до розбирання.
До розбирання двигуна приступають, переконавшись у дійсній необхідності цієї операції. навіть часткове розбирання двигуна порушує, як правило, ущільнення, припрацювання сполучених деталей і збільшує їх зношування при подальшій експлуатації.
