Перевірка ефективності роботи гальмівної системи
Відповідно до п.1.1 «Переліку несправностей та умов, за яких забороняється експлуатація транспортних засобів» гальмівний шлях автомобіля при одноразовому натисканні на педаль гальма зі швидкості 40 км/год має бути не більше 12,2 метрів
Перевірку проводять на сухій чистій горизонтальній ділянці дороги з бетонним або асфальтовим покриттям.
Тормозна система автомобіля повинна бути герметичною.
Рівень гальмівної рідини в бачку повинен знаходитись на позначці MAX.
Розганяйте автомобіль до 40 км/год.
Натисніть на педаль гальма до упору, заблокувавши колеса, та утримуйте її в цьому положенні до повної зупинки автомобіля.
Виміряйте рулеткою гальмівний шлях автомобіля. Якщо довжина більша за 12,2 м, робота гальмівної системи недостатньо ефективна.
Щоб виключити вплив побічних явищ, гальмівний шлях перевіряють, розганяючи автомобіль у двох протилежних напрямках на тому самому ділянці
Перевірка рівня гальмівної рідини
Рівень гальмівної рідини перевіряється періодично: щодня під час експлуатації автомобіля, при кожному технічному обслуговуванні, після проведення операцій з прокачування гідроприводу гальмівної системи та заміні гальмівної рідини, при загорянні на щитку приладів контрольної лампи, що сигналізує про недостатній рівень гальмівної рідини гальмівного циліндра.
Підготовляємо автомобіль до виконання роботи.
Ветошу видаляємо бруд з бачка головного гальмівного циліндра.
Візуально перевіряємо рівень гальмівної рідини у бачку. Він повинен перебувати між відмітками MIN та MAX на корпусі бачка.
Перевіряємо ступінь зносу накладок гальмівних колодок передніх та задніх гальмівних механізмів.
Якщо знос колодок гальмівних механізмів у межах норми, а рівень рідини в бачку знаходиться нижче мітки MIN, тоді від'єднуємо наконечник джгута проводів від датчика аварійного падіння рівня гальмівної рідини, відчиняємо та знімаємо кришку бачка.
Доливаємо нову гальмівну рідину в бачок до мітки MAX (при установці кришки бачка поплавок датчика зануриться в рідину і її рівень підвищиться).
Щільно закриваємо кришку бачка.
Підключаємо колодку джгута проводів до роз'єму датчика.
Перевіряємо роботу датчика аварійного рівня гальмівної рідини: при включеному запалюванні натискаємо зверху на гумову накладку кришки бачка.
Якщо датчик справний, на щитку приладів загориться контрольна лампа.
Перевірка зносу гальмівних колодок
Перевірку ступеня зношування гальмівних колодок передніх гальмівних механізмів виконуємо в наступній послідовності.
Встановлюємо автомобіль на оглядову канаву.
Знімаємо передні колеса.
Під час перевірки колодок лівого гальмівного механізму повністю повертаємо кермо вліво, а при перевірці колодок правого гальмівного механізму — вправо.
Через оглядовий отвір у рухомій скобі супорта візуально визначаємо товщину накладок гальмівних колодок.
Якщо товщина накладки хоча б однієї колодки менше 1,5 мм, міняємо всі гальмівні колодки гальмівних механізмів правого та лівого коліс.
Заодно перевіряємо рухливість поршнів гальмівних циліндрів. При закисанні поршня замінюємо циліндр.
Для виконання перевірки ступеня зносу гальмівних колодок задніх гальмівних механізмів потрібно ліхтарик.
Підготовляємо автомобіль до виконання роботи.
Шлицевою викруткою витягаємо гумову заглушку оглядового отвору в опорному щиті гальмівного механізму заднього колеса.
Освітлюємо оглядовий отвір ліхтарем.
Якщо товщина накладки гальмівної колодки «А» менше 1,5 мм, міняємо всі гальмівні колодки гальмівних механізмів правого та лівого коліс.
Встановлюємо заглушку на місце.
Перевірка вакуумного усиліка гальм
Підготовляємо автомобіль до виконання робіт.
При непрацюючому двигуні кілька разів натискаємо педаль гальма доти, доки не припиниться шипіння в підсилювачі гальм.
Натискаємо педаль гальма та утримуємо її в натиснутому положенні.
Не відпускаючи педаль, запускаємо двигун.
Якщо відразу після пуску двигуна педаль трохи перемістилася вниз, підсилювач гальм справний.
Інакше перевіряємо цілісність шланга підведення розрідження до вакуумного підсилювача, герметичність його під'єднання до впускного ресивера та патрубку зворотного клапана підсилювача.
Якщо шланг справний і з'єднаний герметично, несправний вакуумний підсилювач.
Перевірка вільного ходу педалі
Вільний хід педалі гальма - це хід педалі від її верхнього положення до початку спрацьовування гальмівних механізмів. Він має становити 3-5 мм.
Для виконання роботи потрібна лінійка або рулетка.
Послідовність виконання
Підготовляємо автомобіль до виконання роботи.
Встановлюємо біля педалі лінійку або рулетку та вимірюємо відстань від підлоги до зовнішньої поверхні педалі гальма.
Натискаючи педаль рукою, опускаємо її доти, доки не відчуємо збільшення опору руху педалі.
Повторюємо вимірювання. За різницею отриманих значень визначаємо вільний хід.
Наявність вільного ходу педалі гальма гарантує, що після припинення гальмування поршні головного гальмівного циліндра повернуться у вихідне положення, і в результаті гідропривод гальм не залишиться надлишкового тиску.
Коли вимикач сигналу гальмування встановлений так, що він обмежує хід педалі гальма назад, у гальмівній системі зможе зберігатися тиск, при якому гальмівні колодки постійно підгальмовуватимуть.
Якщо вільний хід педалі гальма менший за оптимальне значення, необхідно регулювати положення вимикача сигналів гальмування.
Збільшений вільний хід педалі гальма може бути викликаний люфтом у механізмі приводу. Необхідно замінити зношені деталі.
Також причиною несправності може бути наявність повітря у гідроприводі гальм або несправність головного гальмівного циліндра.
Виявлену несправність необхідно усунути.
Перевірка гальма стоянки
У процесі експлуатації автомобіля, внаслідок зносу накладок задніх гальмівних колодок та витягування тросів приводу, періодично виникає необхідність у регулюванні ходу важеля гальма стоянки.
Хід гальмового гальма повинен становити 2-4 клацання.
При цьому гальмівна система повинна надійно утримувати споряджений автомобіль на ухилі 23 %.
Якщо це не так, перевіряємо стан гальмівної системи стоянки і при необхідності регулюємо її і замінюємо зношені або пошкоджені деталі, після чого повторюємо перевірку.