Експлуатація дводискового зчеплення ЯМЗ-238

Зчеплення моделі ЯМЗ-238 дводискове, сухе, фрикційного типу, з периферійним розташуванням циліндричних пружин

Кожух 16 (рис.1) зчеплення, штампований з листової сталі, з натискним диском 19 у зборі встановлюється на маховику 20 двигуна, а ведені диски 21 — на шліцевій частині первинного валу коробки передач.

Передній та задній ведені диски встановлюються у певному положенні, як показано на малюнку.

Відомі диски зчеплення затискаються постійним зусиллям циліндричних натискних пружин 17 між маховиком двигуна, середнім та натискним дисками.

Під пружини з боку натискного диска підкладені термоізолюючі прокладки 18. Натискний та середній провідні диски пов'язані з маховиком чотирма шинами, що знаходяться на зовнішній поверхні дисків.

У затиснутому стані ведені диски передають крутний момент двигуна на первинний вал коробки передач.

Вимкнення зчеплення здійснюється муфтою 11.

Муфта з підшипником, переміщаючись у бік двигуна, відводить натискний диск від веденого диска, передаючи зусилля через чотири жорсткі важелі 5.

Робочий хід муфти вимикання зчеплення з урахуванням вільного ходу повинен бути не менше 18,2 мм (розмір «D»).

Величина вільного ходу регулюється механізмом вимкнення зчеплення. Уперте кільце відтяжних важелів переміщується у бік коробки передач на 27 мм за рахунок допустимого зношування фрикційних накладок.

Гарантовані зазори між провідними дисками та поверхнями тертя маховика, середнього ведучого та натискного дисків при вимиканні зчеплення в міру зношування накладок забезпечуються механізмом автоматичного регулювання відходу середнього диска

Механізм складається із штоків 1, закріплених у кожному з чотирьох шипів середнього провідного диска, розрізних кілець 2, для переміщення по штоку яких необхідне певне зусилля, завзятих планок 4, які кріпляться з кожухом зчеплення болтами до маховика, та тарілчастих пружин 3, встановлених на штоку між кільцем 2 та планкою 4.

При вимиканні зчеплення натискний диск 19 відходить назад не менше ніж на 2 мм, і звільняє задній диск 21.

Середній провідний диск 22 під дією пружини 23 так само відходить назад, до упору кільця 2 планку 4 через тарілчасту пружину, на величину 1,2+0,1 мм, звільняючи передній ведений диск.

У міру зношування фрикційних накладок зчеплення середній провідний диск під дією натискних пружин натискного диска переміщається до маховика, кільця 2 при цьому упираються в кожух зчеплення, переміщаючись по штоках 1 і зберігаючи розмір між кільцями та тарілчастими пружинами.

При зносі накладок ведених дисків торець муфти вимкнення зчеплення упреться в торець кришки підшипника первинного валу коробки передач; у цьому випадку зношені накладки ведених дисків замінити новими.

Встановлення зчеплення на двигун

Встановлення зчеплення на двигун здійснюється в наступному порядку:

• 1. встановити передній диск;
• 2. встановити середній провідний диск зі штоками;
• 3. встановити задній ведений диск;

Можуть встановлюватися ведені диски зчеплення: передній 238-1601130-Б, задній 238-160113 1 (не взаємозамінні); або два диски 238-1601 130-Г2 (взаємозамінні).

Два диски 238-1601130-Г2 можна встановити замість дисків переднього 238-1601130-Б та заднього 238-160113 1. І навпаки.

Торець подовженої частини маточини диска 238-1601130-Г2 має маркування 238-1601130-Г2.

Під час їх встановлення слід виконувати такі умови:

• - диск до маховика - маркованою стороною маточини до двигуна;
• - диск до натискного диска - маркованою стороною маточини до коробки передач.

• 4. встановити натискний диск із кожухом у зборі, закріпивши його на маховику за допомогою восьми коротких болтів;
• 5. надіти розрізні кільця 2 на штоки 1 до упору в кожух зчеплення;
• 6. одягнути чотири. тарілчасті пружини опуклою стороною до розрізних кільців:
• 7. встановити чотири завзяті планки і закріпити їх із кожухом до маховика за допомогою восьми довгих болтів.

Після встановлення зчеплення на маховик переконайтеся, що кільця на штоках стоять з упором у кожух, забезпечуючи зазор 1,2+0,1 мм між кільцями та тарілчастими пружинами при включеному зчепленні.

Провести регулювання вільного ходу муфти вимкнення зчеплення.

Увага! Відсутність вільного ходу муфти вимкнення зчеплення призведе до виходу з ладу натискного підшипника та пробуксування дисків.

Після регулювання перевірити зчеплення на відсутність «ведення». Цю перевірку проводити на працюючому двигуні при включеній першій передачі та вимкненому зчепленні.

Регулювання положення завзятого кільця відтяжних важелів

Під час складання натискного диска з кожухом у зборі відрегулювати положення завзятого кільця.

Це регулювання проводити в пристосуванні, що має настановний розмір 27±0,1 мм (рис. 2) регулювальними гайками 6 відтяжних важелів при фіксованому положенні кожуха та натискного диска.

Регулюванням забезпечити розмір «В», що дорівнює 64±0,1 мм, при цьому наполегливі поверхні всіх чотирьох відтяжних важелів 5 повинні одночасно торкатися наполегливого кільця 4.

Перекіс завзятого кільця призведе до нерівномірного відходу натискного диска під час вимкнення зчеплення або ненормальної його роботи.

Після регулювання положення упорного кільця регулювальними гайками 6 встановити стопорні 7 та опорні 8 пластини регулювальних гайок.

Завернути всі вісім болтів кріплення стопорних та опорних пластин, встановивши пружинні шайби під головки болтів.

У разі використання натискного диска з кожухом у комплекті з веденими дисками після ремонту, на яких встановлені фрикційні накладки товщиною 4,15 мм, при регулюванні положення упорного кільця розмір «В» встановити рівним 67+0,1 мм.

Технічне обслуговування зчеплення

Технічне обслуговування зчеплення проводити аналогічно технічному обслуговуванню зчеплення ЯМЗ-182 (дивися вище) з доповненням:

Кожне ТО-1 перевірити і, якщо необхідно, відрегулювати вільний хід муфти вимкнення зчеплення.

Вільний хід муфти вимкнення зчеплення, що визначається зазором між упорним кільцем і підшипником муфти (розмір «А» рис. 1. 3,2-4,0 мм) досягається регулюванням механізму вимкнення зчеплення відповідно до вказівок інструкції з експлуатації транспортного засобу.

Після регулювання перевірити зчеплення на відсутність «ведення». Цю перевірку проводити на працюючому двигуні при включеній першій передачі та вимкненому зчепленні.

Регулювання вільного ходу муфти вимкнення зчеплення регулювальними гайками відтяжних важелів категорично забороняється.

Механізм гасіння крутильних коливань та відбору потужності

Силові агрегати можуть комплектуватися механізмом гасіння крутильних коливань та відбору потужності (рис. 3), призначеним для гасіння резонансних крутильних коливань та захисту систем трансмісії від руйнування.

Механізм встановлений на маховику двигуна і складається з притискного фланця 1, веденого диска 2 з фрикційними накладками та механізмом гасіння крутильних коливань, пакетів тарілчастих пружин 5 та ступінчастих болтів 6.

Відомий диск 2 постійно підібганий до маховика 3 через фланець 1 пакетами тарілчастих пружин 5, зібраних на ступінчастих болтах 6.

Ступінчасті болти повернуті в маховик до упору. При установці ступінчастих болтів на їхню різьбову частину наноситься герметик УГ-6 ТУ 6-01-1285-84, затягування проводиться з зусиллям 49-59 Нм (5-6 кгсм).

Кількість пакетів тарілчастих пружин і болтів підібрано так, що створений ними момент тертя дозволяє передавати крутний момент з маховика на вал відбору потужності до 1700 Нм (170 кгсм).

При навантаженні веденого диска крутним моментом більше 1700 Нм (170 кгсм) зусилля пружин недостатньо для утримання веденого диска і він провертається щодо маховика і тим самим оберігає подальший кінематичний зв'язок від руйнування.

У процесі експлуатації механізм технічного обслуговування не вимагає.

У можливі в процесі експлуатації несправності веденого диска аналогічні до несправностей веденого диска зчеплення.

Передчасне пробуксування веденого диска усувається встановленням додаткових пакетів тарілчастих пружин спільно з болтом та подальшою перевіркою моменту тертя в наступному порядку:

• 1. Застопорити маховик двигуна.
• 2. Навантажити ведений диск механізму не менше 1700 Нм (170 кгсм). диск не повинен прокручуватися щодо маховика.
• 3. Навантажити ведений диск механізму моментом 1700-1900 Нм (170-190 кгсм). Диск повинен прокручуватися щодо маховика.

Ремонт зчеплення

Ремонт зчеплення полягає в розбиранні комплекту натискного диска 22 (див. рис. 1) з відтяжними важелями та кожухом зчеплення 19 у зборі.

Повне розбирання натискного диска зчеплення в зборі проводиться тільки для заміни або ремонту його деталей, необхідність якого визначається відмовими в роботі або при зовнішньому огляді.

Перед розбиранням зчеплення слід зробити мітки на натискному диску 22 і на кожусі 19, щоб при складанні забезпечити правильне взаємне розташування цих деталей і тим самим зберегти початкове заводське балансування зчеплення.

Розбір натискного комплекту проводиться в пристосуванні (рис. 4) або на дерев'яній підставці під ручним пресом у наступному порядку:

- натискний диск 1 у зборі з кожухом покласти на пристрій 1 диском вниз і зафіксувати чотирма шипами в пазах.

Натиснувши на торець кожуха 19 (див. рис. 4), стиснути пружини 20 так, щоб відтяжні важелі 5 з наполегливим кільцем 14 були у вільному стані, відігнути стопорні планки і вивернути всі вісім болтів кріплення опорних пластин регулювальних гайок.

Зняти з регулювальних гайок 7 опорні пластини 8 стопорні пластини 9, відвернути чотири регулювальні гайки 7 (див. рис.1) відтяжних важелів і повільно опустити кожух зчеплення;

- зняти кожух зчеплення, зняти з бобишок натискного диска 22 натискні пружини 20, термоізолюючі прокладки 21 з шайбами, звільнити петлі 10 пружин відтяжних важелів і зняти наполегливі кільця 4, замкові шайби ос імного диска , і обережно витягти осі та ролики голчастих підшипників.

Після цього розібрати відтяжні важелі 5, для чого необхідно зняти замкові шайби, вийняти осі виделок важелів та ролики голчастих підшипників.

Під час перевірки технічного стану натискного диска зчеплення слід звернути особливу увагу на стан робочої поверхні тертя.

Якщо на цій поверхні плями пропалів і сітка розтріскування з шириною тріщин більше 0,2 мм охоплюють понад 40 % усієї поверхні, або короблення диска, заміряне щупом на плиті, більше 0,5 мм, диск слід відновити або замінити.

Робоча поверхня натискного диска виправляється (до шорсткості 2,5 мкм) шліфуванням або проточкою з ретельним зачищенням дрібним наждачним полотном.

Після обробки поверхня повинна бути плоскою і під час перевірки на плиті не повинен проходити щуп завтовшки 0,07 мм.

Якщо шліфуванням диска до допустимої товщини дефекти не усуваються, диск слід замінити новим.

Під час огляду диска зчеплення слід звернути увагу на стан поверхні фрикційних накладок і на міцність кріплення їх заклепками.

Не допускається обрив накладок та замаслювання робочих поверхонь накладок.

Допускаються радіальні тріщини накладок біля заклепок без виходу їх на край або в інший отвір під заклепку.

Зношування фрикційних накладок зчеплення можливе до заклепок по 1,2 мм з кожного боку.

Щоб зняти зношені пошкоджені фрикційні накладки, треба висвердлити розклепані отвори заклепок кріплення накладок з боку засвердління та вибити їх борідком.

Після приклепування нових накладок ведений диск потрібно перевірити на биття площин тертя щодо осі шліцьового отвори маточини.

Для цього ведений диск встановлюють на шліцеву оправку та закріплюють у центрах пристосування або токарного верстата.

В якості оправки може бути використаний провідний вал коробки передач.

Биття робочих поверхонь щодо осі шліцевого отвору маточини на радіусі 175 мм не повинно перевищувати 0,7 мм. для усунення биття диска допускається його редагування.

Товщина диска з приклепаними накладками повинна бути (10±0,1) мм. Різниця накладок по товщині для одного диска не повинна перевищувати 0,3 мм.

Складання натискного комплекту слід проводити в пристрої, показаному на рис. 4 та під ручним пресом.

Пристрій складається з підставки, що має настановний розмір від привалки кожуха зчеплення до площини натискного диска (27±0,1) мм.

У центрі підставки болтом 7 кріпиться оправлення 8 для регулювання контрольного розміру натискного комплекту Б (див. рис.3), що дорівнює (64± 0,5) мм. В оправці розташовані чотири плаваючі упорні сухарі 6 (див. рис. 5).

Під час встановлення натискного комплекту в пристосування сухарі упираються в лапки відтяжних важелів 4 і в залежності від їх положення виступають або потопають щодо поверхні оправки.

Довжина оправки вибрана таким чином, щоб при встановленні її на відтяжні важелі натискного комплекту з правильно відрегульованим контрольним розміром сухарі розташовувалися врівень з поверхнею оправки.

До контрольного розміру (64+0,5) мм натискного комплекту зчеплення входить ще товщина завзятого кільця відтяжних важелів, яка становить (6±0,1) мм; а так як натискний комплект регулюється в пристосуванні без завзятого кільця, то він повинен бути відрегульований на розмір, зменшений на цю величину, тобто на (580,5) мм.

Складання та регулювання проводять у наступній послідовності: на підставку 11 пристосування кладуть робочою поверхнею вниз натискний диск, зафіксований його чотирма шипами в пазах підставки, в відтяжні важелі 4 вставляють голчастий підшипник (по 20 голок>ка).

Голки укладають на мастилі ціатим-201 або відповідному їй іншому пластичному мастилу.

На відтяжні важелі встановлюють вилки 6 (див. рис.1), вставляють осі вічаків , прогнувши середину перемички фартуха.

Потім на кінці пружин упертого кільця 14 надягають чотири петлі 10, ставлять на бобишки натискного диска натискні пружини 20, попередньо поклавши під них шайби з термоізолюючими прокладками 21.

При використанні натискного диска, проточеного по робочій поверхні на 1 мм, під кожну натискну пружину 20 (з боку напрямних стаканчиків кожуха) для збереження натискного зусилля зчеплення кладуть сталеву шайбу завтовшки 1 мм.

Далі потрібно поставити кожух 19 зчеплення на напрямні штифти пристосування. Усі напрямні стаканчики кожуха повинні увійти в натискні пружини, а різьбові хвостовики вилок відтяжних важелів в отвори кожуха.

Використовуючи прес, необхідно піджати кожух привалковою поверхнею до пристосування та закріпити болтами, після чого звільнити його з-під преса.

На різьбові хвостовики вилок навернути регулювальні гайки 3, встановити оправку для регулювання положення відтяжних важелів 4 та закріпити її болтом 7 (див. рис.5).

Після цього регулювальними гайками 3 регулюють положення відтяжних важелів 4 так, щоб вони всі одночасно стосувалися завзятих сухарів 16 оправки 8, які повинні знаходитися врівень з її верхньою поверхнею.

Цим самим при встановленні завзятого кільця забезпечується контрольний розмір між робочими поверхнями натискного диска та завзятого кільця.

На регулювальні гайки 3 кладуть пластини 2, потім стопорні планки та опорні пластини виделок важелів, після чого загортають усі вісім стопорних болтів.

Після затягування болтів вилки відтяжних важелів не повинні мати осьового люфту. Болти контряться відгинання вусів стопорних планок.

Встановивши на відтяжні важелі завзяте кільце, закріплюють його петлями так, щоб воно одночасно стосувалося опорних поверхонь усіх чотирьох важелів.

Биття торця завзятого кільця відносникале робоча поверхня натискного диска не повинна перевищувати 0,4 мм на радіусі 45 мм.

Підвищене биття вказаних поверхонь може призвести до виходу з ладу фрикційних накладок веденого диска зчеплення та припалів робочих поверхонь маховика та натискного диска.